Клініко-діагностичне спостереження первинної лімфоми центральної нервової системи

Abstract

Актуальність. Лімфома центральної нервової системи (ЦНС), як первинна, так і вторинна, є рідкісним, але дуже агресивним різновидом негоджкінської лімфоми. Первинна лімфома ЦНС (ПЛЦНС) відноситься до випадків, обмежених паренхімою ЦНС, твердою мозковою оболонкою, лептоменінгеальними оболонками, черепними нервами та спинним мозком або внутрішньоочним відділом. Прогноз ПЛЦНС залишається невтішним із загальною виживаністю 1,5 місяці без лікування та п’ятирічною виживаністю 30%. Завдяки впровадженню схем хіміотерапії на основі високих доз метотрексату відбувся значний прогрес у лікуванні пацієнтів з лімфомами ЦНС, що призвело до покращення виживаності. Діагностика та диференційна діагностика ПЛЦНС нерідко може викликати складності оскільки вона може мати схожі клінічні і радіологічні ознаки з деякими іншими пухлинними утвореннями, насамперед з гліомами високого ступеня та метастатичним ураженням ЦНС. Стереотаксична біопсія залишається головним діагностичним методом.

Мета роботи. Дослідити на прикладі клінічного випадку складності діагностичного і терапевтичного процесу при ПЛЦНС.

Матеріали та методи. Клінічне спостереження пацієнта К., 59 років, який проходив обстеження та стаціонарне лікування у відділенні променевої патології та паліативної медицини Державної установи «Інститут медичної радіології та онкології ім. С.П. Григор’єва Національної академії медичних наук України» з приводу багатовогнищевого ураження головного мозку (об’ємних утворень білої речовини лівої гемісфери мозку).

Результати та їх обговорення. У представленому клінічному випадку наявність у пацієнта при виконанні магнітно-резонансної томограіфї множинних об’ємних утворень білої речовини лівої гемісфери мозку в лобній і скроневих частках головного мозку з вираженим перифокальним набряком, масс-ефектом та підсилення сигналу від описаних утворень після введення контрастної речовини дозволяло припустити метастатичне ураження ЦНС. Однак всебічне обстеження дозволило виключити наявність первинного раку, а також інфекційного ураження головного мозку. Діагноз первинної негоджкінської дифузної В-великоклітинної лімфоми з ураженням ЦНС був встановлений тільки після нейрохірургічного видалення одного з новоутворень з проведенням патогістологічного та імуногістохімічного дослідженнь.

Висновки. Багатовогнищеве ураження головного мозку часто викликає складності діагностики. Магнітно-резонансна томографія з використанням режимів Т1, Т2 та Flair хоч і дуже важлива для діагностики ПЛЦНС, не завжди є специфічною. Своєчасна церебральна біопсія з імуногістохімічним дослідженням залишається методом вибору для верифікації патологічного процесу, що необхідно для правильної лікувальної тактики.