Аналіз дефектів діагностики та судово-медичної оцінки переломів кісток черепа

Abstract

Встановлення давності переломів кісток черепа (особливо плоских) є складним завданням для судово- медичної експертизи, оскільки ці переломи не завжди зростаються через погане зіставлення їхніх країв. Мета роботи. Дослідження дефектів діагностики та судово- медичних експертних дефектів, що ускладнювали оцінку переломів кісток черепа, шляхом аналізу архівної бази ДСУ «Головне бюро судово- медичної експертизи МОЗ України» за 2012-2021 рр. Матеріали та методи. Матеріалом були 928 судово- медичних комісійних експертиз із черепно- мозкових травм, проведених у ДСУ «Головне бюро судово- медичної експертизи МОЗ України» за 2017-2021 рр. Були застосовані наступні статистичні показники: середньоарифметичні величини, середньоквадратичне відхилення (М±ϭ), частота випадків (N), довірчий інтервал (Р±95 %СІ), критерій Стьюдента для відносних величин (t) для оцінки статистичної достовірності різниць між частками (p<0,05). Результати. Дефектами діагностики переломів черепа лікарями були: недостатня деталізація опису перелому в медичній документації, недостовірність опису ушкоджень м’яких тканин, недостатнє використання методів нейровізуалізації, неправильний запис у медичних документах даних про обставини травми, не повністю описана неврологічна симптоматика. Основними експертними дефектами були: в потерпілих осіб – відсутність зіставлення переломів кісток черепа з внутрішньочерепними ушкодженнями й ушкодженнями м’яких тканин голови, в трупів – некоректний опис морфології переломів кісток черепа. Висновок. Використання додаткових методів нейровізуалізації та комплексний підхід із зіставленням усіх ушкоджень голови можуть покращити судово- медичну оцінку переломів кісток черепа.