Вплив терапії мельдонієм на когнитивну дисфункцію у хворих на гіпертонічну хворобу

Abstract

Мета: оцінка когнітивних функцій хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) III ст. при лікуванні мельдонієм у порівнянні з традиційною судинною та ноотропною терапією. Матеріали та методи: обстежено 54 пацієнта ( 17 чоловіків та 37 жінок) у віці від 36 до 72 років з ГХ I-II ст. Всі пацієнти, що приймали участь у дослідженні, були поділені на дві групи – основну (40пацієнтів) та контрольну (15 пацієнтів), приблизно однакові за основними проявами захворювання, віком, та статтю. Хворі основної групи, окрім традиційної терапії приймали мельдоній в дозі 1000 мг на добу на протязі 60 днів. В контрольній групі хворі отримували традиційну терапію з використанням вазоактивних та ноотропних препаратів і додаванням седативних засобів. В динаміці лікування проводився тест MiniMentalState Examination (MMSE). Результати: перед початком лікування показники MMSE в групах суттєво не відрізнялися 25,18±0,84 балів – в основній, та 24,98±0,98 балів – в контрольній, що відповідало преддементним когнітивним порушенням (24 – 27 преддементні когнітивні порушення, 28 – 30 балів - нема когнітивних порушень). Через 60 діб в основній групі показник MMSE складав 26,86±1,68 балів, що було вище на 6,3 % від показника перед початком лікування. В контрольній групі динаміка показника MMSE була незначною – 2,3 % (25,34±1,28 балів). В основній групі було відмічено підвищення розумової працездатності, покращення пам’яті, концентрації уваги, позитивний вплив на мовну та та рухову функцію. Висновки: проведене дослідження довело позитивний вплив терапії мельдонієм на когнітивні функції у хворих на гіпертонічну хворобу I-II ст. Призначення мельдонію дає можливість значно покращити якість життя хворих на ГХ.