Особливості ведення жінок з ендометріозом під час вагітності

Abstract

Ендометріоз є значною проблемою сучасної медицини. Поширеність ендометріозу становить 10%, його діагностують у 38% жінок з безпліддям. Протягом століття вважали, що вагітність сприяє зменшенню в обсязі та навіть зникненню вогнищ ендометріозу. Також стан «псевдовагітності» під впливом комбінованих оральних контрацептивів колись вважали ефективною лікувальною стратегією. На сьогодні відомо, що децидуалізація ендометріоїдних гетеротопій може не лише зумовлювати їхнє збільшення у розмірах, а й провокувати кровотечу. Ці зміни також можуть імітувати злоякісне новоутворення яєчників (за даними ультрасонографії). Типовими ускладненнями ендометріом є збільшення у розмірах, розрив або абсцедування. Доведено, що жінки з ендометріозом мають підвищений відносний ризик: прееклампсії – на 19%; затримки росту плода – на 12%; передчасних пологів – на 46%; передлежання плаценти – майже втричі; передчасного відшарування нормально розташованої плаценти – на 40%; кесарева розтину – на 49%; мертвонародження – на 27%; післяпологової кровотечі – на 5%; спонтанної внутрішньочеревної кровотечі – у 24,6 разу; спонтанної перфорації кишечника (загалом відомо лише 18 випадків). Установлено, що у вагітних з ендометріозом порушена інвазія позаворсинчастого трофобласта у спіральні судини матки. Проте існують дані, що ендометріоїдний фенотип не пов’язаний з дисфункцією плаценти та не підвищує ризику розвитку великих акушерських синдромів. Оскільки більшість з ускладнень ендометріозу під час вагітності неможливо спрогнозувати, то й проведення будь-яких додаткових інтервенцій недоцільно. На сьогодні не існує ніяких доказів необхідності впровадження окремих протоколів ведення жінок з ендометріозом під час вагітності. Проте потрібно використовувати індивідуальний підхід у кожному окремому випадку. Наведене у статті власне клінічне спостереження нетипового випадку у жінки з дифузним аденоміозом демонструє важливість проблеми прогнозування різних ускладнень вагітності та пологів. Тим більше що клінічні спостереження дають привід для продовження вивчення цього захворювання.