Кафедра дитячих інфекційних хвороб
Permanent URI for this communityhttps://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/149
Browse
14 results
Search Results
Item Сучасні методи лабораторно-інструментальної діагностики інфекційних захворювань у дітей(2024-05-23) Ольховська, Ольга Миколаївна; Колесник, Яна Володимирівна; Слєпченко, Маргарита Юріївна; Гаврилов, Анатолій Вікторович; Міщенко, В.А.Сучасні методи лабораторно-інструментальної діагностики інфекційних захворювань у дітей. Метод. вказ. для здобувачів вищої медичної освіти та лікарів-інтернівItem Значення відносного рівня лімфоцитів у прогнозуванні активації латентної форми герпесвірусної інфекції в дітей хворих на ротавірусний гастроентерит(Науково-практична конференція "Мечниковські читання – 2023", 2023-11-03) Слєпченко, Маргарита Юріївна; Колесник, Яна Володимирівна; Ольховська, Ольга МиколаївнаItem Clinical and immunological features of rotovirus infection in children infected with Epstein-Barr virus(2022-05) Слєпченко, Маргарита Юрівївна; Кузнєцов, Сергій Володимирович; Колесник, Яна Володимирівна; Сорокіна, Ольга Генадіївна; Sliepchenko, Marharyta; Kuznetsov, Sergey; Kolesnyk, Yana; Sorokinа, OlgaThe aim: To identify clinical and immunological features of acute rotavirus gastroenteritis occurring against the background of Epstein-Barr virus infection. Materials and methods: The study involved examination of 56 children. Of them, 33 children (1 group) did not have a background infection and 23 patients (2 group) suffered from rotavirus infection on the background of the latent form of Epstein-Barr virus infection. Children in these groups were compared by gender, age, severity of the disease and other parameters. Quantitative data were presented as mean and standard deviation (M±SD). Differences at p <0.05 were considered statistically significant. Results: The data suggest that the presence of background Epstein-Barr virus in children with rotavirus infection leads to later hospitalization, lower temperature response rates, lower frequency of vomiting at the onset of the disease, and longer duration of fever and diarrhea. At the same time, in children infected with Epstein-Barr virus, the relative content of CD8+ T lymphocytes dominated both in the acute period of the disease and in the period of convalescence against the background of reduced relative content of CD16+, CD22+ T lymphocytes and IgM in the period of early convalescence. Conclusions: The study allowed to reveal the influence of latent EBV infection on the clinical and immunological parameters of rotavirus gastroenteritis.Item Структурно-функціональний стан лімфоцитів крові хворих на інфекційний мононуклеоз із різним його перебігом(2021-12) Колесник, Яна Володимирівна; Брюханова, Тетяна Олександрівна; Слєпченко, Маргарита Юріївна; Наконечна, Оксана Анатоліївна; Сорокіна, Ольга ГенадіївнаМета роботи – визначення структурно-функціонального стану лімфоцитів крові хворих з гострим та затяжним перебігом інфекційного мононуклеозу (ІМ) у дітей. Матеріали та методи. Під клінічним та лабораторно-інструментальним наглядом перебувало 102 дитини, діти були розподілені на групи: 1 група ─ 65 дітей, хворі на ІМ з гострим перебігом хвороби; 2 група ─ 37 дітей, хворі на ІМ з затяжним перебігом хвороби. Всім дітям проводилося стандартне клінічне та лабораторно-інструментальне обстеження. Діагноз ІМ верифікували методами ПЛР (виявлення ДНК ВЕБ у крові) і ІФА (анти-ВЕБ Ig M і Ig G). Результати. При дослідженні структурного стану цитоплазматичної мембрани лімфоцитів крові хворих на ІМ у дебюті захворювання виявлено, що середні значення швидкості проникнення електронного парамагнітного резонансу спинових зондів (ШП ЕПР с.з.) у дітей обох груп виявилися достовірно вище нормативних (р<0,001). Встановлені також відмінності і між групами хворих. При цьому значення ШП ЕПР с.з. у хворих із затяжним перебігом на 15,8% перевищували такі у хворих з гострим перебігом ІМ (р<0,001). Що стосується показника мікров’язкості внутрішньоклітинного середовища (МВ ВС), то його значення виявилися зниженими порівняно з контролем – на 22,1% (р<0,001) у хворих з гострим перебігом захворювання і на 25,1% - з затяжним перебігом ІМ (р<0,001). Крім того, у хворих з затяжним перебігом хвороби значення показника на 9% були нижче, ніж в групі з гострим перебігом ІМ. При розгляді імунологічних показників встановлено, що зі сторони показників Т-системи імунітету для хворих із затяжним перебігом хвороби в порівнянні з альтернативною групою було характерно зниження вмісту СД3 < 50% (відповідно у 51,3% і 26,2% хворих; р<0,05); СД4 < 31% (відповідно у 62,1% і 32,4%; р<0,05) і СД8 < 15% (відповідно у 37,8% і 10,8%; р<0,01). Що стосується цитокінового профілю, то у хворих із затяжним перебігом хвороби в порівнянні з гострим перебігом в 3,5 рази частіше визначався рівень ІЛ1 <20, пг / мл (відповідно у 64,8% і 18,5% хворих); ФНПα <20,0 пг / мл в 1,9 разів частіше (відповідно у 48,6% і 24,6%) і дуже високий (>30,1 пг / мл) рівень ІЛ4 (відповідно у 40,5% і 20%). З боку В-системи імунітету у пацієнтів із затяжним перебігом ІМ у порівнянні з гострим перебігом частіше визначалися підвищений зміст СD 22, а також низький рівень Ig А, Ig М <1,1 г / л і Ig G <10,0 г / л. Висновки. За результатами спостережень встановлена патогенетична роль порушення структурної організації лімфоцитів крові у формуванні перебігу ІМ. Виявлено, що вказані порушення у вигляді підвищення проникності їх цитоплазматичної мембрани і зниження в’язко-еластичних властивостей їх внутрішньоклітинного середовища виражені в більшій мірі із затяжним перебігом хвороби, що є фактором пролонгації захворювання. Визначено, що показники клітинної та гуморальної ланок імунітету впливають на варіант перебігу ІМ. При формуванні гострого перебігу ІМ у дітей вже в гострому періоді захворювання відзначається активація як клітинної так і гуморальної ланок імунітету, що проявляється у вигляді підвищення відносного вмісту CD3+, CD4+, CD8+ та СД22+ і рівнів імуноглобулінів М, А. Для затяжного перебігу ІМ в дебюті хвороби характерна депресія Т-клітинної ланки імунітету у вигляді зниження відносного вмісту CD3+, CD4+та CD8+ лімфоцитів і підвищення СД22+, а також гальмування антитілогенезу. Виявлено, що варіант перебігу ІМ залежить від типу реакції Т-хелперних клонів, а саме – в початковому періоді маніфестації ІМ з гострим його перебігом відзначається активація Т1 і Т2 хелперної відповіді, що проявляється у вигляді значного підвищення ІЛ 1, ФНПα і помірного ІЛ 4. Затяжний перебіг хвороби формується на фоні слабої активації прозапальних інтерлейкінів (ІЛ 1, ФНПα) та значної – протизапального ІЛ 4.Item Удосконалення прогнозування перебігу та виходів інфекційного мононуклеозу у дітей на підставі клініко-імунологічних проявів хвороби та структурної організації лімфоцитів крові хворих(2021) Колесник, Яна ВолодимирівнаГерпесвірусні інфекції (ГВІ) залишаються актуальною проблемою сучасної педіатрії. Насамперед це пов’язано з їх широким розповсюдженням, здатністю до довічної персистенції з періодичною активацією та переходом латентних форм в маніфестні і генералізовані. На думку експертів ВООЗ (2018), в даний час мова йде про пандемію герпесвірусних інфекцій: до 90% дорослого і дитячого населення планети інфіковано герпес-вірусами (ГВ), при цьому у 50% з них відзначають маніфестні форми інфекції. Інфекційний мононуклеоз (ІМ) є найбільш поширеним, характерним клінічним проявом герпесвірусних інфекцій. Згідно МКХ – 10 в блоці «Інфекційний мононуклеоз» (B27) включено: гамагерпесвірусний мононуклеоз, який спричинює вірус Епштейна – Барр (ВЕБ), цитомегаловірусний мононуклеоз, мононуклеоз неуточненої інфекційної природи. Однак більшість вчених пов'язують цю хворобу саме з вірусом Епштейна-Барр, (герпесвірус 4 типу). У світі на інфекційний мононуклеоз щорічно хворіють від 16 до 800 осіб на 100 тис. населення. За даними ВООЗ (2016), понад 50% дітей перших 10 років і 80-90% дорослих мають специфічні до вірусу антитіла як маркер попереднього інфікування. Рівень інфікованості дорослого населення України - майже 100%, а дитячого – більш ніж 50% [8, 9], при цьому у 50% з них відзначають рецидивуючий перебіг хвороби. У доступній літературі достатньо ґрунтовно висвітлено питання етіології, клініки та лабораторної діагностики інфекційного мононуклеозу у дітей. Однак деякі складові патогенезу хвороби залишаються не до кінця вивченими, дискутабельними з наукової та практичної точок зору. Відомо, що клінічні прояви будь-якого захворювання, у тому числі й інфекційного мононуклеозу, у багатьом визначаються факторами імунної відповіді, які включають клітинну та гуморальну ланку імунітету. Останні здатні надмірно посилювати запальні ефекти та сприяти до загасання клінічних проявів хвороби, або напроти, приводити до несприятливого перебігу захворювання: його хронізації, а нерідко – формуванню патологічних змін, загрозливих життю людини. Серед факторів клітинної ланки імунітету надзвичайно важливу роль, відіграють лімфоцити крові, які впливають на всі етапи імунної відповіді, визначаючи їх своєчасність, силу і адекватність. Серед останніх на сучасному етапі велику зацікавленість вчених привертають CD4 T-клітини (Th1 та Th2 лімфоцити), які безпосередньо приймають участь у багатьох процесах життєдіяльності дитячого організму. Незважаючи на встановлення факту їх участі у продукції цитокінів, та в подальшому успішному формуванні імунної відповіді, роботи, присвячені визначенню їх ролі у розвитку, перебігу та наслідках ІМ у дітей є малочисленими, а результати – досить суперечливими. Мало робіт, які присвячені питанням взаємозв'язку В-лімфоцитів, які розпізнають антигени, виробляючи при цьому специфічні антитіла та Т-клітин індукторно-хелперного ряду. Між тим, ряд антигенів може викликати надмірну активацію і проліферацію В-лімфоцитів без участі Т-лімфоцитів, що в подальшому сприяє розвитку тяжких форм і несприятливого перебігу захворювань. Безперечна роль у формуванні перебігу та виходів інфекційного мононуклеозу належить гуморальному імунітету. Відомо, що саме фактори гуморальної ланки імунної відповіді забезпечують клінічну виразність маніфестного періоду захворювання, а параметри її можуть бути, можливо, прогностичними критеріями . На сучасному етапі роботи, присвячені визначенню ролі структурного стану імунокомпетентних клітин і значущості його в реакції на антигенний подразник малочислені, а результати – неоднозначні. Серед структур клітини важливу роль відіграє її плазматична мембрана та мікров’язкостні властивості внутрішньоклітинного середовища, що забезпечують інфекційну чистоту клітини, іонний транспорт, електричну збудливість, міжклітинну комунікацію та інше. Порушення будь-якої з цих властивостей може призводити до зміни життєдіяльності клітини або навіть її загибелі. Таким чином, на сучасному етапі вченими досить докладно описані питання імунорегуляції інфекційних захворювань. У доступній літературі вказується на важливу роль клітинної і гуморальної ланок імунітету у формуванні перебігу та виходів багатьох інфекційних захворювань. Однак, не дивлячись на інтенсивні дослідження ролі факторів імунітету, до цього часу не розроблені методи ранньої діагностики несприятливого перебігу та виходів ІМ у дітей, які спираються на клініко-імунологічні показники. Залишаються невирішеними і надзвичайно складними питання структурної організації імунокомпетентних клітин, що визначають адекватність і своєчасність імунної відповіді хворих, а звідси і розвиток можливих варіантів перебігу та виходів захворювання. Комплексний аналіз подібних досліджень, на наш погляд, може бути джерелом розробки нових шляхів прогнозування перебігу інфекційного мононуклеозу, що дозволить своєчасно провести необхідні лікувальні заходи, які в подальшому допоможуть уникнути небажаних його виходів.Item Рання діагностика інфекційного мононуклеоза в дітей на підставі аналізу клінічних проявів хвороби(2021-04-02) Колесник, Яна Володимирівна; Слєпченко, Маргарита Юр’ївнаItem Особливості лабораторної діагностики деяких вірусних інфекцій(2021-03-20) Сорокіна, Ольга Геннадіївна; Лядова, Тетяна Іванівна; Векліч, Катерина Александрівна; Дорош, Дарія Миколаївна; Колесник, Яна Володимирівна; Слєпченко, Маргарита Юріївна; Сорокіна, Анна Вадимівна; Волобуєва, О.В.Item Особливості клінічних проявів деяких вірусних інфекцій(2021-03-19) Сорокіна, Ольга Геннадіївна; Дорош, Дарія Михайлівна; Векліч, Катерина Александрівна; Колесник, Яна Володимирівна; Слєпченко, Маргарита Юріївна; Сорокіна, Анна ВадимівнаItem Ускладнення та фактори ризику тяжких наслідків у дітей, хворих на кір(Герляйн Н. П. Ускладнення та фактори ризику тяжких наслідків у дітей, хворих на кір / Н. П. Герляйн, О. С. Пащеківська, Я. В. Колесник // XXV Міжнародний медичний конгрес студентів та молодих вчених, Тернопіль, 12–14 квітня 2021 : матеріали конгресу. – Тернопіль : Укрмедкнига, 2021. – С. 173., 2021-04-12) Колесник, Яна Володимирівна; Герляйн, Ніна Павлівна; Пащеківська, Оксана СергіївнаItem Вплив латентної ЦМВ інфекції, як незалежного предиктора на клініку госторого ротавірусного гастроентериту(2021-03-12) Слєпченко, Маргарита Юріївна; Колесник, Яна Володимирівна