Кафедра судової медицини, медичного правознавства імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса
Permanent URI for this communityhttps://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/188
Browse
2 results
Search Results
Item Судово-медичне визначення тяжкості закритих травм під’язиково-гортанного комплексу за даними спеціалізованої клініки(2023) Губін, Микола Володимирович; Ольховський, Василь Олексійович; Гарюк, Григорій Іванович; Губін, Володимир МиколайовичПостраждалі з закритою тупою травмою під’язиково-гортанного комплексу нерідко стають об’єктом судово-медичної експертизи. Мета роботи: судово-медичне визначення тяжкості травм під’язиково-гортанного комплексу за матеріалами спеціалізованої отоларингологічної клініки для встановлення шляхів підвищення ефективності судово-медичної діагностики. Опрацьовано 62 медичні карти пацієнтів, що знаходились на стаціонарному та амбулаторному лікуванні в Харківській міській клінічній отоларингологічній лікарні № 30 протягом 2011-2021 рр. з приводу травм під’язиково-гортанного комплексу. Механізм виникнення травм під’язиково-гортанного комплексу був такий: у 51 (82,3%) випадку мали місце удари тупими твердими предметами в шию (удари кулаками та іншими предметами), в 11 (17,7%) випадках – стиснення шиї руками або тупими твердими предметами. Проведено визначення тяжкості травм під’язиково-гортанного комплексу в судово-медичному відношенні за спостереженнями пацієнтів спеціалізованого стаціонару. Як тяжкі тілесні ушкодження оцінені травми під’язиково-гортанного комплексу в 3 (4,8%) пацієнтів при виникненні небезпечних для життя явищ, а саме гострої дихальної недостатності. Як ушкодження середньої тяжкості оцінені травми у 8 (12,9%) пацієнтів, переважно у випадках переломів хрящів гортані за відсутністю небезпеки для життя. Як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров’я, оцінені травми в 38 (61,3%) пацієнтів переважно у випадках ушкоджень м’яких тканин гортані (гематом, геморагій, набряклості). Як легкі тілесні ушкодження оцінені травми в 13 (20,9%) пацієнтів у випадках виникнення гострих посттравматичних ларингітів без виражених морфологічних змін. Визначено, що додатковими діагностичними критеріями визначення тяжкості травм під’язиково-гортанного комплексу, які необхідно враховувати, слід вважати: динаміку та терміни відновлення післятравматичних морфо-клінічних, функціональних змін, виникнення небезпечних для життя явищ. Проведена наукова робота дозволила визначити шляхи подальшого удосконалення діагностики при судово-медичному визначенні тяжкості досліджуваних травм.Item Аналіз дефектів діагностики та судово-медичної оцінки переломів кісток черепа(2023) Ольховський, Василь Олексійович; Михайличенко, Борис Валентинович; Гуров, Олександр МихайловичВстановлення давності переломів кісток черепа (особливо плоских) є складним завданням для судово- медичної експертизи, оскільки ці переломи не завжди зростаються через погане зіставлення їхніх країв. Мета роботи. Дослідження дефектів діагностики та судово- медичних експертних дефектів, що ускладнювали оцінку переломів кісток черепа, шляхом аналізу архівної бази ДСУ «Головне бюро судово- медичної експертизи МОЗ України» за 2012-2021 рр. Матеріали та методи. Матеріалом були 928 судово- медичних комісійних експертиз із черепно- мозкових травм, проведених у ДСУ «Головне бюро судово- медичної експертизи МОЗ України» за 2017-2021 рр. Були застосовані наступні статистичні показники: середньоарифметичні величини, середньоквадратичне відхилення (М±ϭ), частота випадків (N), довірчий інтервал (Р±95 %СІ), критерій Стьюдента для відносних величин (t) для оцінки статистичної достовірності різниць між частками (p<0,05). Результати. Дефектами діагностики переломів черепа лікарями були: недостатня деталізація опису перелому в медичній документації, недостовірність опису ушкоджень м’яких тканин, недостатнє використання методів нейровізуалізації, неправильний запис у медичних документах даних про обставини травми, не повністю описана неврологічна симптоматика. Основними експертними дефектами були: в потерпілих осіб – відсутність зіставлення переломів кісток черепа з внутрішньочерепними ушкодженнями й ушкодженнями м’яких тканин голови, в трупів – некоректний опис морфології переломів кісток черепа. Висновок. Використання додаткових методів нейровізуалізації та комплексний підхід із зіставленням усіх ушкоджень голови можуть покращити судово- медичну оцінку переломів кісток черепа.