ISSN 2310-8363
Репозитарій Харківського національного медичного університету – це відкритий електронний архів академічних текстів, матеріалів наукового та навчально-методичного призначення, створених науковцями, викладачами, іншими працівниками університету та здобувачами
- Положення про Репозитарій Харківського національного медичного університету
- Авторський договір про передачу невиключних прав на використання твору
- Репозитарій ХНМУ: поради автору-депозитору
- Приклади бібліографічного опису документів
З усіх питань щодо Репозитарію ХНМУ звертайтеся до координатора Тетяни Павленко за адресою: repository@knmu.edu.ua
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Частота та структура вроджених вад розвитку серед госпіталізованих дітей у комунальне некомерційне підприємство харківської обласної ради "Обласна дитяча клінічна лікарня"
(2025) Клочко, Наталя Іванівна; Трач, Ольга Олександрівна; Боягіна, Ольга Дмитрівна; Дергачова Аліса Миколаївна; Панасенко, В'ячеслав Олексійович; Klochko, Natalya; Trach, Olha; Boiagina, Olga; Derhachova Alisa; Panasenko, Viacheslav
Вроджені вади розвитку – це структурні або функціональні порушення, що виникають під час внутрішньоутробного розвитку і мають незворотний характер. За статистичними даними, кожна 33-тя дитина народжується з певною вадою розвитку. Для розуміння проблеми, пов’язаної з аномаліями ембріонального розвитку, та отримання результатів для подальшого статистичного аналізу найпоширеніших вроджених вад було проведено дослідження архівних матеріалів на базі КНП ХОР «ОДКЛ», а також здійснено всебічний огляд наукової літератури за останні роки. Метою цього дослідження було визначити взаємозв’язок вроджених вад розвитку (ВВР) зі статтю дитини, терміном гестації, віком матері, багатоплідністю, наявністю подібних станів у сімейному анамнезі та хронічними захворюваннями батьків, особливо матері, оскільки всі ці фактори можуть підвищувати ризик народження дітей з ВВР.
Аналіз отриманих даних засвідчив, що найпоширенішими були аномалії серцево-судинної системи, множинні вади розвитку, патології шлунково-кишкового тракту, кістково-м’язової та сечовидільної систем. Значний рівень коморбідності серед дітей із ВВР підтверджує необхідність комплексного підходу до діагностики, лікування та подальшого медичного спостереження.
Встановлено, що понад половини пацієнтів із ВВР потребували хірургічного втручання, що свідчить про тяжкість перебігу цих патологій. Зокрема, високий відсоток оперативних втручань був характерний для дітей із вадами шлунково-кишкового тракту та серцево-судинної системи.
Аналіз факторів ризику засвідчив, що передчасне народження, низька маса тіла при народженні, а також супутні стани, зокрема поліорганна недостатність, є значущими предикторами несприятливого перебігу ВВР. Особливе значення для зниження рівня ВВР має використання сучасних методів пренатальної та преімплантаційної діагностики. Включення генетичних тестувань, таких як аналіз позаклітинної ДНК плода, цитогенетичні дослідження та CRISPR-технології, у рутинну медичну практику сприятиме своєчасному виявленню патологій та підвищенню ефективності профілактичних заходів.
Встановлення діапазону індивідуальної анатомічної мінливості лінійних розмірів лицевого відділу черепа з урахуванням краніотипу та статевої приналежності
(2025) Мельник, Богдан Ігорович; Боягіна, Ольга Дмитрівна; Клочко, Наталя Іванівна; Панасенко, В'ячеслав Олексійович; Melnyk, Bohdan; Boiagina, Olga; Klochko, Natalya; Panasenko, Viacheslav
Встановлення діапазону індивідуальної анатомічної мінливості та статевого диморфізму структур черепа, зокрема лінійних розмірів йго лицевого відділу, є надзвичайно актуальним напрямом сучасної морфології. Метою нашого дослідження було встановлення краніометричних параметрів лицевого черепа людини в залежності від статі та краніотипу.
Матеріалом дослідження слугували 125 комп’ютерних томограм голови людей (чоловічої та жіночої статі) віком від 25 до 85 років без патології кісток черепа, виконаних за допомогою комп’ютерного томографа Neusoft, NeuViz 16 Essence 16-Slice CT Scanner System (Neusoft Medical Sytems Co, США).
Візуальний аналіз та краніометричні вимірювання проводилися за допомогою програми Horos, ver.4.0.1(Neusoft Medical Sytems Co, США), що входить до складу програмного забезпечення комп’ютерного томографа, та програми RadiAnt Dicom Viewer ver. 2024.1 (Medixant, Польща). Дослідження проводилося з товщиною зрізу 1,5 мм, з наступним реконструюванням в трьох площинах. В результаті проведеного дослідження було визначено діапазон мінливості широтних, висотних та поздовжніх розмірів лицевого черепа в залежності від краніотипу та статі. Встановлено, що існує певна залежність між параметрами лицевого черепа та типом його будови. При цьому середньоарифметичні значення широтних розмірів вісцерального черепа еуріпрозопів є найбільшими, поступово зменшуючись у лептопрозопів. І навпаки, найменші середньоарифметичні значення висотних параметрів спостерігалися у еуріпрозопів, поступово збільшуючись у лептопрозопів. Мезопрозопи демонструють проміжні значення досліджених параметрів. Майже всі досліджені показники лицевого черепа мали ознаки статевого диморфізму, проте деякі зі встановлених відмінностей знаходились у межах статистичної похибки.
Бібліотечний відеоконтент: базові принципи та вимоги
(2025) Янчуков, Олександр
Представлено користувацький запит до змісту бібліотечного відеоконтенту, який базується на органічній єдності трьох постулатів: якість, корисність і цікавість. Охарактеризовані базові принципи базовими принципами бібліотечного відеоконтенту (сюжетні відеокліпи з переконливими візуальними елементами, наведена у відеокліпі інформація є позачасовою, атмосферні відеоплани, послідовний контент та регулярність нових роликів). Розкриті основні вимоги до успішної лайфстайл-зйомки, коли в івенті задіяно багато учасників.
Етика й упередження в алгоритмах рекомендацій: оцінка впливу на доступ до менш представлених колекцій
(2025) Харахаш, Олександр; Сакалюк, Олексій
У тезі йдеться про алгоритмічну упередженість, яка ускладнює пошук колекцій, маловідомих на цифрових платформах. Висвітлюються занепокоєння щодо етики, прозорості та репрезентативності. Є пропозиції щодо того, як позбутися упередженості, такі як використання пояснюваного штучного інтелекту та етичного аудиту.