DSpace Repository

ISSN 2310-8363

Репозитарій Харківського національного медичного університету – це відкритий електронний архів академічних текстів, матеріалів наукового та навчально-методичного призначення, створених науковцями, викладачами, іншими працівниками університету та здобувачами

З усіх питань щодо Репозитарію ХНМУ звертайтеся до координатора Тетяни Павленко за адресою: repository@knmu.edu.ua

Communities in DSpace

Select a community to browse its collections.

Now showing 1 - 18 of 18

Recent Submissions

Особливості порушення слуху та слухових викликаних потенціалів при сенсоневральній приглухуватості різної етіології
(2025) Дубенко, Ольга Євгенівна; Шило, Кирило Олександрович; Тарасова, О.І.; Нессонова, М.М.
Актуальність. Етіологія сенсоневральної втрати слуху є мультифакторіальною, але висока частота збройних конфліктів у світі і війна в Україні, що триває, призводять до підвищення частоти сенсоневральної приглухуватості внаслідок акубаротравми під впливом вогнепальної зброї чи вибухів. Мета: дослідити особливості порушення слухової функції у пацієнтів із сенсоневральною приглухуватістю різної етіології з використанням методу коротколатентних слухових викликаних потенціалів. Матеріали та методи. Обстежено 100 пацієнтів за період з червня 2023 по червень 2025 р., середнім віком 49,60 1,59 року, з переважанням чоловіків (71 vs 29 %). Сенсоневральна приглухуватість у 52 була обумовлена акубаротравмою, у 48 — судинними причинами. Гострий початок визначався у 60 %, хронічна форма — у 40 %, випадки гострого початку і хронічного перебігу між групами з акубаротравмою і судинними причинами порушень слуху були розподілені рівномірно. Пацієнти пройшли повне неврологічне, соматичне обстеження, отоневрологічне обстеження, консультацію сурдолога, аудіометрію, нейровізуалізацію головного мозку, ультразвукове дослідження магістральних судин шиї та дослідження коротколатентних слухових викликаних потенціалів. Кондуктивні причини приглухуватості були виключені. Результати. При аналізі скарг та симптомів встановлено, що найчастішими скаргами при усіх формах були зниження слуху та шум у вухах, утім, запаморочення більш притаманне гострому початку захворювання, ніж хронічним формам, блювання спостерігалось лише при гострому початку, хиткість при ходьбі частіше спостерігалась при судинних причинах зниження слуху. При судинних причинах порушень слуху спостерігалося значущо більше зниження порогів слуху порівняно з акубаротравмою. При дослідженні коротколатентних слухових викликаних потенціалів при гострій сенсоневральній втраті слуху діагностичне значення мали міжпікові інтервали І–ІІІ та І–V, що свідчить про генералізоване порушення по всьому стовбуровому слуховому шляху. Висновки. Дослідження коротколатентних слухових викликаних потенціалів допомагає визначати ступінь порушення слуху і об’єктивізувати диференційну діагностику наявності та відсутності слухових розладів.
Вплив штучного інтелекту на якість навчання студентів медичного університету
(2026) Іванюк, Алевтина Володимирівна; Кучерявченко, Марина Олександрівна
Гіпертонічна хвороба у цифрах і фактах. Медична сестра у розв’язанні питань допомоги
(2026) Колісник, Тетяна Олександрівна; М’якина, Олександр Володимирович; Трегуб, Павло Олегович
В роботі встановлена особливість з епідеміологічної ситуації та протікання захворювання, свідчить про його негативний вплив на стан громадського здоров’я, що потребує своєчасного виявлення, медичної допомоги, диспансерізації та проведення запобіжних дій серед населення. Обов’язковим є напрацювання на державному рівні і впровадження до практичної охорони здоров’я програмних цільових та ефективних превентивних заходів з метою мінімізації виникнення та подальшого прогресування артеріальної гіпертонії.
Migrain and neck pain: Effectiveness of non-pharmacological treatment
(2025) Chernenko, Anna; Dubenko, Olga
Objective: Comorbidities and co-occurring conditions contribute to the overall burden of migraine. Treatment co-occurring condition is an important part in providing optimal care. Aim: To investigate the effectiveness of complex non-pharmacological treatment episodic migraine and co-occurring neck pain. Methods: We evaluated 77 patients, age from 18 to 55: group I with episodic migraine - 42 (with aura 8 and 34 without aura) and co-existing neck pain (m/f: 6/36) and group ІІ with cervicogenic headache – 35(m/f: 12/23). Radiography of the cervical spine, VAS, "HIT-6", NDI and serum level of CGRP was by enzyme-linked immunosorbent assay ELISA principle were assessment. All patients had non-drug treatment of neck pain, which included manual methods and acupuncture, and individually selected therapeutic physical exercises. The Kolmogorov-Smirnov test was used to compare the data. Results: Plasma level of CGRP was significantly higher in patients with episodic migraine with neck pain 242,98±5,08 пг/мл compared with the group with cervicalgia without migraine 51,96±4,46 пг/мл (p = 0.012543). The result of the treatment was decrease of tension in pericranial muscles: NDI (І: 4,43±0,26, р<0,05; 5,31±0,22, р<0,05). There was a significant reduction in headache intensity: VAS І: 6,93±0,11, р<0,05; ІІ: 2,34±0,15, р<0,05). Frequency of headache attacks within 4 weeks has significantly decreased in both groups (І: 2,59±0,13, р<0,05; ІІ: 2,09±0,14, р<0,05), number of days with headaches within 4 weeks has gone down (І: 4,71±0,29, р<0,05; ІІ: 2,31±0,16, р<0,05) as well as number of days with simple and combined analgesics (І: 2,33±0,36, р<0,05; ІІ: 1,09±0,22, р<0,0006). Conclusion: Non-pharmacological treatment neck-pain in patients with episodic migraine to be effective in control of pericranial muscles tension and influence on decrease of frequency and severity migraine attacks, more significant reduce pain syndrome and psychological disorders that lead to reduce drug intake.
Адаптаційна роль тиреоїдної системи та йоду при синдромі низького трийодтироніну: клінічне значення та стратегії реабілітації (огляд літератури, частина перша)
(2025) Білецька, Ольга Михайлівна; Латогуз, Сергій Іванович; Гарячий, Євгеній Владиславович
Актуальність.Тиреоїдна система є важливим регулятором гомеостазу, яка впливає на енергетичний обмін, імунні реакції та процеси адаптації. У клінічній практиці синдром низького трийодтироніну при нетиреоїдних захворюваннях розглядається як адаптивна відповідь для зниження енергозатрат. Втім, однобічне трактування цього феномену обмежуєрозуміння його саногенетичної ролі в імунній відповіді,а такождоцільності застосування йоду та гормонозамісної терапіїпри виснаженні адаптаційного потенціалу. Сучасні дослід-ження доводять, що йод виконує не тільки структурну функцію у синтезі тиреоїдних гормонів, а й проявляє самостійні антиоксидантні та імуномодулювальні властивості. Мета.На основі аналізу джерел обґрунтувати саногенетичне значення низького трийодтиронінового стану при голодуванні та синдромі низького трийодтироніну за нетиреоїдних захворювань і оцінити перспективи застосування препаратів йоду й замісної терапії трийодтироніном у складі комплексної реабілітаційної медицини. Матеріали та методи.Використано метод системного аналізу та бібліосемантичний підхід. Проаналізовано публікації 2015–2025 рр., що індексуються у PubMed, Scopus, ScienceDirect, EMBASE, Medline, Cochrane Library, Google Scholar. Відбір здійснювали за ключовими словами: реабілітаційна медицина,нетиреоїдні захворювання, тиреоїдні гормони,тироксин, цитокіни, фагоцитоз. До аналізу включено огляди, клінічні та експериментальні дослідження українською й англійською мовами. Етика дослідження.Перевага надавалась роботам, що відповідали принципам біоетики та клінічним стандартам, із чітким дизайном і коректною інтерпретацією результатів. Результати.Історично йод застосовувався для профілактики ендемічного зобу, згодом –у хірургії та дерматології завдяки антисептичним властивостям. Сучасні дані підтверджуютьйого антиоксидантну й імуномодулювальну дію. У пацієнтів описано два варіанти низького трийодтиронінового статусу: з нормальним та підвищеним кліренсом трийодтироніну. Перший асоціюється з голодуваннямі ураженням печінки, другий –з тяжкими станами при травмах, інфекціях, ішеміях, онкопатології. Імунні клітини здатні локально регулювати мета-болізм тиреоїдних гормонів і транспорт йоду, що визначає їхню роль у механізмах адаптації. Висновки.Синдром низького трийодтироніну може мати як адаптивне, так і дез-адаптивнезначення при нетиреоїдних захворюваннях. Йод розглядається не лише яккомпонент тиреоїдних гормонів, а й як імуномодулювальний чинник. Це створює підстави для подальших досліджень із визначення оптимальної стратегії йодного забезпечення та замісної тиреоїдної терапії у складі сучасної реабілітаційної медицини.