ISSN 2310-8363
Репозитарій Харківського національного медичного університету – це відкритий електронний архів академічних текстів, матеріалів наукового та навчально-методичного призначення, створених науковцями, викладачами, іншими працівниками університету та здобувачами
- Положення про Репозитарій Харківського національного медичного університету
- Авторський договір про передачу невиключних прав на використання твору
- Репозитарій ХНМУ: поради автору-депозитору
- Приклади бібліографічного опису документів
З усіх питань щодо Репозитарію ХНМУ звертайтеся до координатора Тетяни Павленко за адресою: repository@knmu.edu.ua
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Сучасні аспекти та основні напрямки профілактики папіломавірусної інфекції в Україні
(ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України», 2025-10-14) Міщенко, Вікторія Анатоліївна; Одинець, І.Ю.; Пушкар, Михайло Борисович; Гриньов, Р.М.; Слєпченко, М.Ю.; Костєва, Л.В.
За останні десятиріччя поширення папіломавірусної інфекції (ПВІ) серед населення земної кулі набуває дійсно грандіозного масштабу. Інфікування вірусом папіломи людини (ВПЛ) відбувається з початком статевого життя, а інфікована людина буде довічним носієм цього вірусу. За даними статистики, 90% людей, які живуть статевим життям, інфіковані ВПЛ. На сьогодні відомо близько 200 різних штамів ВПЛ. Залежно від здатності викликати онкогенні захворювання, ВПЛ поділяють на три основні групи: неонкогенні (ВПЛ типу 1, 2, 3, 5, 10, 63), низькоонкогенні (в основному, ВПЛ типу 6, 11, 42, 43, 44) та високого онкогенного ризику (ВПЛ типу 16, 18, 31, 33, 35, 39, 45, 51, 52, 56, 58, 59 і 68). Згідно даних ВООЗ, ВПЛ високого онкогенного ризику – 16 і 18 типи – провокують до 70% раку шийки матки, 80% – раку вульви та піхви, 92% – анального раку, 95% – раку ротової порожнини, 89% – раку ротоглотки, 63% – раку статевого члена.
Шкала радіологічного скринінгу легеневого фіброзу як структурований діагностичний інструмент аналізу радіологічних патернів комп’ютерної томографії при пост-COVID-19 інтерстиційних захворюваннях легень
(2025) Яковенко, О.К.; Дзюблик, О.Я.; Дзюблик Я.О.; Ходош, Едуард Михайлович
Мета роботи — розробити шкалу радіологічного скринінгу легеневого фіброзу для оцінки радіоло- гічних патернів легеневого фіброзу у пацієнтів з пост-COVID-19 інтерстиційним захворюванням легень та на основі розробленої шкали покращити діагностику легеневого фіброзу. Матеріали та методи. В дослідження увійшли пацієнти (n = 257), які перенести тяжкий COVID-19 в 2020 та 2021 р. та яким був виставлений діагноз постковідного синдрому з проявом пост-COVID-19 інтерстиційного захворювання легень (ПК-ІЗЛ). Результати та обговорення. В 40,8 % випадків (n = 105, жінок 58 %, чоловіків 42 %, середній вік — (62,45 ± 2,01) року) пацієнтам був виставлений діагноз ПК-ІЗЛ з легеневим фіброзом за даними комп’ютерної томографії легень високої роздільної здатності в технічному режимі інспіраторної КТ із використанням тонкої колімації (0,6—1,5 мм) без уведення контрастної речовини. Пацієнтам з цієї дослід- жуваної групи (n = 105) на основі розробленої шкали радіологічного скринінгу легеневого фіброзу по локалізації та ідентифікації радіологічних патернів була проведена інтерпретація радіологічних патернів комп’ютерної томографії легень. Згідно зі структурованим та послідовним аналізом комп’ютерних томограм пацієнтів з ПК-ІЗЛ із установленим легеневим фіброзом (n = 105), за шкалою радіологічного скринінгу легеневого фіброзу, діагноз був підтверджений лише в 11,43 % випадків на підставі виявлених радіологічних патернів, що може свідчити про гіпердіагностику легеневого фіброзу при цій патології. Висновки. Дана шкала потенційно може бути використана як додатковий діагностичний інструмент пульмонологами та радіологами для встановлення радіологічного діагнозу легеневого фіброзу при ПК-ІЗЛ та інших інтерстиційних захворюваннях легень з проявом легеневого фіброзу, а також як алго- ритм дій для програм штучного інтелекту з інтерпретації радіологічних патернів інтерстиційних захво- рювань легень, проте отримані результати є попередніми та остаточно не підтвердженими.
12-Month trajectories of physical and mental symptom scores after COVID-19 hospitalization and their role in predicting “very long” COVID
(Frontiers in Rehabilitation Sciences, 2025-05-21) Honchar, Oleksii; Ashcheulova, Tetiana; Bobeiko, Alla; Blazhko, Viktor; Khodosh, Eduard; Matiash, Nataliia; Syrota, Vladyslav
Background: Long COVID syndrome (LCS) represents a significant global health challenge due to its wide-ranging physical and cognitive symptoms that persist beyond 12 months in a substantial proportion of individuals recovering from SARS-CoV-2 infection. Developing tools for predicting long-term LCS persistence can improve patient management and resource allocation. Objective: To evaluate the natural dynamics of symptoms over 12 months following hospitalization for COVID-19 and to establish the utility of surveybased symptoms assessment for predicting LCS at one year. Methods: This prospective observational study included 166 hospitalized COVID-19 survivors who were evaluated pre-discharge and followed up at 1, 3, and 12 months. Assessments included surveys including physical and mental symptom scales (e.g., EFTER-COVID, SBQ-LC, PCFS, MRC Dyspnea, CAT, CCQ, and HADS) and machine learning modeling to predict LCS persistence at 12 months. Results: LCS symptoms were reported by 76% of patients at three months and 43% at 12 months. Physical symptom scores, particularly EFTER-COVID and PCFS, consistently differentiated LCS and LCS-free cohorts. CAT outperformed other respiratory scales in its discriminatory ability, while HADS subscales showed limited predictive value. Younger patients (<40 years) demonstrated faster recovery, whereas older patients (>60 years) exhibited persistent symptoms across respiratory and cognitive domains. A machine learning model combining EFTER-COVID, SBQ-LC, CAT, and MRC Dyspnea scores achieved 91% predictive accuracy for LCS persistence at 12 months. Conclusion: Comprehensive survey-based symptoms assessment at three months post-discharge provides a practical and cost-effective tool for prediction of the long COVID persistence at 12 months, supporting targeted rehabilitation strategies.
Сучасні можливості симпатичної денервації ниркових артерій у терапії резистентної артеріальної гіпертензії
(2025) Рогачова, Тетяна Андріївна; Крохмаль, Гліб Дмитрович
Симпатична нервова система відіграє ключову роль у формуванні та підтримці підвищеного АТ. Надмірна її активність, зокрема з боку ниркових нервів, сприяє вазоконстрикції, затримці натрію та рідини, а також стимуляції ренін-ангіотензин-альдостеронової системи. На цьому фоні все більше уваги привертає метод симпатичної денервації ниркових артерій (renal denervation, RDN), що спрямований на зменшення симпатичної активації за рахунок руйнування нервових закінчень навколо ниркових артерій. Останні роки ознаменувалися появою низки рандомізованих досліджень, які підтверджують ефективність та безпеку цього методу, особливо в контексті резистентної АГ. Зокрема, увагу привертають результати таких багатоцентрових досліджень, як SPYRAL HTN-ON MED і RADIANCE-HTN TRIO.
Мозочкові дисфункції як ключовий компонент патогенезу синдрому дефіциту уваги та гіперактивності
(2025-12-04) Булиніна, Оксана Дмитрівна; Косенко, Катерина Іванівна; Гиренко, Анна Вітіліївна
СДУГ (синдром дефіциту уваги та гіперактивності) є одним із найпоширенішим нервово – психічних розладів дитячого віку (світова поширеність ≈ 5,3%, у дорослих ≈ 2,5%), що зумовлює значні соціальні та освітні витрати. Це робить вивчення його біологічних маркерів критично важливим. Традиційні моделі зосереджувалися на дисфункцї фронто-триатальних мереж, але сучасні нейронаукові дані вказують на зростаючу роль мозочка як ключового інтегратора не когнітивних процесів (таймінг, корекція помилок) через широкі двосторонні зв’язки з корою.