ISSN 2310-8363
Репозитарій Харківського національного медичного університету – це відкритий електронний архів академічних текстів, матеріалів наукового та навчально-методичного призначення, створених науковцями, викладачами, іншими працівниками університету та здобувачами
- Положення про Репозитарій Харківського національного медичного університету
- Авторський договір про передачу невиключних прав на використання твору
- Репозитарій ХНМУ: поради автору-депозитору
- Приклади бібліографічного опису документів
З усіх питань щодо Репозитарію ХНМУ звертайтеся до координатора Тетяни Павленко за адресою: repository@knmu.edu.ua
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Морфологічні та клініко-променеві основи професійних захворювань легень (історія, клініка, патоморфологія, фіброзні ускладнення, променева діагностика)
(2024) Ходош, Эдуард Михайлович; Щербань, Микола Гаврилович; Khodosh, Eduard; Shcherban, Mykola
Це видання є комплексними системно-аналітичними принципами з визначення та діагностики профпатології органів дихання. Необхідність якісних клінічних освітніх розробок, складених на підставі доказової медицини, є очевидною, оскільки в умовах лавиноподібного наростання обсягу медичної інформації, яка постійно оновлюється в патогенетичному, морфологічному, діагностичному й інших аспектах, існує актуальна практична їх затребуваність. У зв’язку з цим лікар змушений витрачати значний обсяг свого часу на пошук, аналіз і оцінку необхідної інформації, а також мати спеціальні навички для проведення такої роботи. Під час написання представленої монографії автори враховували ці методичні складнощі. Тому видана праця ґрунтується на апробованій науково-практичній методології, що гарантує достовірність, краще узагальнення світового досвіду й сучасних знань, апробованих на практиці. При створенні пропонованого видання використано золоті стандарти з пневмоконіозів як найдостовірніші та загальноприйняті на сьогодні.
Використання адитивних технологій в травматології та ортопедії
(2025-01) Кузьміна, Софія Олександрівна; Веснін, Володимир Вікторович
Адитивні технології, також відомі як технології тривимірного друку – це процес створення об’єктів шляхом пошарового додавання матеріалу відповідно до цифрової моделі. За останні десятиліття вони набули значного розвитку та знайшли широке застосування в різних галузях, включаючи медицину. Метою роботи є дослідження ефективності використання технологій 3D-друку в травматології та ортопедії, а також їх поширеності закордоном і в Україні.
Вплив СOVID-19 на патологію опорно-рухового апарату
(2025-01) Тертична, Альона Андріївна; Веснін, Володимир Вікторович
Добре відомо, що пандемія, викликана СOVID-19, спричинила виникнення і загострення патології різних систем органів людини, а не тільки дихальної. Вірус спричинив патологічні кондиції з боку опорно-рухової системи у багатьох пацієнтів. Перенесене захворювання має вірогідність спричинити нейропатії, артралгії, міалгії, а також реактивний артрит, фіброз м’язів, тендопатії та підвищену ламкість кісток. Мета: дослідити зв’язок перенесеного вірусу Sars-Cov-19 на пацієнтів із загостренням наявної патології опорно-рухового апарату та оцінити Covid-19 як пусковий механізм захворювань.
Хронічна хвороба нирок та контроль артеріального тиску: що нового в рекомендаціях ESC 2024 та KDIGO 2024?
(2025-02-26) Меленевич, Анастасія Ярославівна; Куроп’ятник, Олена Володимирівна
Вступ. Кількість людей із хронічною хворобою нирок (ХХН) у світі продовжує зростати. З них понад 80% мають підвищення артеріального тиску (АТ), що не завжди вчасно виявляють та адекватно лікують.
Мета. Проаналізувати та систематизувати рекомендації Європейського товариства кардіологів (European Society of Cardiology – ESC) 2024 та Ініціативи щодо покращення глобальних результатів лікування захворювань нирок (Kidney Disease: Improving Global Outcomes – KDIGO) 2024 стосовно ведення дорослих пацієнтів із ХХН та підвищеним АТ.
Матеріали та методи. Проведено аналіз клінічних практичних рекомендацій з оцінки та лікування ХХН KDIGO 2024 та рекомендацій ESC 2024 щодо лікування підвищеного АТ та гіпертензії. Здійснено узагальнення отриманих даних стосовно сучасних підходів до контролю АТ у дорослих пацієнтів із ХХН.
Результати та їх обговорення. У пацієнтів із ХХН цільові показники АТ залишаються предметом дискусії. Рекомендації ESC 2024 для дорослих із ХХН середнього та тяжкого ступеня, які за замовчуванням є пацієнтами високого серцево-судинного (СС) ризику та мають отримувати антигіпертензивну терапію, визначають цільовий систолічний АТ у межах 120–129 мм рт. ст. (при рівні розрахункової швидкості клубочкової фільтрації (рШКФ) >30 мл/хв/1,73 м2), за умови доброї переносимості. Для осіб із рШКФ <30 мл/хв/1,73 м2 або після трансплантації нирки рекомендовано дотримуватися індивідуалізованих цільових значень АТ. Більш суворі рекомендації щодо цільового систолічного АТ при ХХН надають експерти KDIGO 2024 – <120 мм рт. ст. Однак, вони наголошують на важливості дотримання індивідуалізованого підходу до цільового рівня АТ з урахуванням віку пацієнта, прогресування ХХН, супутніх захворювань та ризиків, а також толерантності до терапії. Перша лінія антигіпертензивної терапії згідно з рекомендаціями ESC 2024 та KDIGO 2024 – інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (іАПФ) або блокатори рецепторів ангіотензину II (БРА). Емпагліфлозин, інгібітор натрійзалежного котранспортера глюкози 2-го типу (іНЗКТГ-2), доцільно призначати всім пацієнтам із гіпертензією та ХХН незалежно від наявності цукрового діабету (ЦД) 2-го типу або хронічної серцевої недостатності при помірній або тяжкій альбумінурії при будь-якому рівні рШКФ або при рШКФ <60 мл/ хв/1,73 м2 без альбумінурії з метою нефропротекції та профілактики СС смертності згідно KDIGO 2024. Як додатковий препарат застосовують блокатор кальцієвих каналів (БКК) та/або діуретик. При ХХН з альбумінурією, асоційованою з ЦД 2-го типу, використовують фінеренон, нестероїдний антагоніст мінералокортикоїдних рецепторів (АМР), при рШКФ >25 мл/хв/1,73 м2. У випадку резистентної гіпертензії може використовуватися стероїдний АМР, якщо рШКФ ≥45 мл/хв/1,73 м2.
Висновки. Таким чином, контроль АТ при ХХН є важливим аспектом нефропротекції та попередження несприятливих СС подій. Експерти KDIGO 2024 пропонують більш суворий рівень цільового систолічного АТ в осіб з ХХН, ніж ESC 2024. Спільною є рекомендація персоніфікованого підходу щодо контролю АТ у пацієнтів із ХХН з урахуванням переносимості препаратів, віку, рШКФ, СС ризику, супутніх захворювань та станів. Медикаментозна терапія при ХХН та гіпертензії включає іАПФ або БРА, іНЗКТГ-2. Додатково застосовують БКК та/або діуретик; при альбумінурії, асоційованої з ЦД 2-го типу – нестероїдний АМР; при резистентній гіпертензії – стероїдний АМР.
Європейські та вітчизняні бази даних про здоров'я населення
(2024) Огнєв, Віктор Андрійович; Подпрядова, Анна Анатоліївна