Оцінка структурно-фукнціонального стану м'язів у разі наслідків переломів кісток гомілки за даними ультразвукового дослідження

Abstract

Мета роботи - дослідити структурно-функціональні характеристики м'язів гомілки у разі наслідків переломів великогомілкової кістки з використанням методу ультразвукової діагностики. Матеріал і методи. Матеріал - протоколи клініко-рентгенологічного обстеження 20 хворих із зрощеними закритими переломами кісток гомілки і залишковими деформаціями великогомілкової кістки. Методи дослідження - клінічний, рентгенологічний, функціональне ультразвукове дослідження м'язів обох гомілок з вивченням якісних і кількісних сонографічних показників стану м'язів ураженої і здорової кінцівки. Результати. У 18-тьох (90%) пацієнтів визначалися зрощені переломи обох кісток гомілки; у 2-х (10%) - ізольований перелом великогомілкової кістки. В усіх спостереженнях реєструвалося залишкове зміщення кісткових фрагментів, гіпотрофія м'яких тканин гомілки на боці перелому (1,8 ± 0,6 см). При сонографії відзначався чіткий, рівний контур м'язів на обох гомілках з практично рівномірним зменшенням товщини всіх досліджених м'язів та наявністю в них ділянок підвищеної ехогенності і неоднорідної структури. Коефіцієнт гіпотрофії м'язів не перевищував 14,0 ± 1,0%. У спокої різниця між коефіцієнтами скоротливості м'язів ураженої та інтактної гомілки становила в середньому 4,6 ± 1,1%, зростаючи після навантаження майже вдвічі (8,2 ± 0,9%). Висновки. Результати порівняльного ультразвукового дослідження м'язів ураженої та інтактної гомілки виявили зміни м'язової структури і зниження її скоротливості на стороні перелому, які зростають при нетривалому навантаженні.