Медикаментозне лікування первинного гіперпаратиреозу

dc.contributor.authorГончарова, Ольга Аркадіївна
dc.date.accessioned2022-12-07T07:03:57Z
dc.date.available2022-12-07T07:03:57Z
dc.date.issued2022-10
dc.description.abstractРезюме. Первинний гіперпаратиреоз (ПГПТ) — це не спровоковане зниженням рівня кальцію у крові гіперпродукування паратгормону (ПТГ), яке призводить до порушення гомеостазу кальцію. Поширеність ПГПТ упродовж останнього 10-річчя зростає у зв’язку з покращенням його діагностики. Сьогодні він посідає третє місце за цим показником після цукрового діабету та тиреоїдної патології. Провідними клінічними проявами ПГПТ є демінералізація та резорбція кісткової тканини, а також нефролітіаз і розвиток ниркової недостатності. Встановлено, що зниження швидкості гломерулярної фільтрації зворотно корелює з рівнем ПТГ та асоціюється з більшим зниженням мінеральної щільності кісткової тканини. Крім того, на тлі значного стійкого підвищення кальціємії підвищується частота гіпертрофії лівого шлуночка серця. Хворі із вказаною симптоматикою внаслідок невстановленого ПГПТ перебувають під наглядом ортопедів, кардіологів, сімейних лікарів. Моніторинг ПГПТ є сьогодні не до кінця відрегульованою проблемою. Це, зокрема, пов’язано з тим, що функціонуюча організаційна система діагностики цієї патології сприяла значному підвищенню як кількості виявлених хворих, так і частки серед них асимптомного ПГПТ. Частина хворих відмовляється від хірургічного втручання, яке зараз визнано оптимальним варіантом лікування ПГПТ. Ще у певної групи хворих мають місце протипоказання до операції у зв’язку з тяжкою коморбідною патологією. Ці фактори підвищують актуальність розробки принципів медикаментозної терапії патології, що потребує серйозного аналізу існуючих на сьогодні медикаментозних препаратів, їх терапевтичних можливостей, ризику ускладнень для відпрацювання клінічних рекомендацій. Саме ці питання й стали основою даної оглядової статті. Проаналізовано базу наукових публікацій за темою ПГПТ і фармакологічні аспекти дії лікарських засобів у хворих на цю патологію. Встановлено, що у повнотекстових статтях з аналізом результативності терапії найчастіше препаратами вибору були бісфосфонати, кальциміметик цинакальцет і вітамін D та його аналоги. Ретельно розглянуто їх перспективи щодо впливу на провідну симптоматику ПГПТ. Результати аналізу дадуть змогу клініцистам вибрати індивідуальну тактику лікування конкретного хворогоen_US
dc.identifier.citationГончарова О. А. Медикаментозне лікування первинного гіперпаратиреозу / О. А. Гончарова // Міжнародний ендокринологічний журнал. – 2022. – Том 18, № 7. – С. 404–408. – DOI: https://doi.org/10.22141/2224-0721.18.7.2022.1215.en_US
dc.identifier.urihttps://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/31333
dc.language.isouken_US
dc.subjectпервинний гіперпаратиреозen_US
dc.subjectбісфосфонатиen_US
dc.subjectкальциміметикen_US
dc.subjectвітамін Den_US
dc.titleМедикаментозне лікування первинного гіперпаратиреозуen_US
dc.typeArticleen_US

Files

Original bundle

Now showing 1 - 1 of 1
Loading...
Thumbnail Image
Name:
Гончарова_8_Международный эндокринологический журнал Том 18.pdf
Size:
319.55 KB
Format:
Adobe Portable Document Format
Description:

License bundle

Now showing 1 - 1 of 1
Loading...
Thumbnail Image
Name:
license.txt
Size:
11.22 KB
Format:
Item-specific license agreed upon to submission
Description: