Кафедра ендокринології та дитячої ендокринології

Permanent URI for this communityhttps://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/30205

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 61
  • Thumbnail Image
    Item
    Chronic adrenal insufficiency: pathogenesis, clinical presentation, diagnosis, treatment approaches
    (Харківський національний медичний університет, 2024-05) Kravchun, N.; Kravchun, P.; Herasymchuk, U.
    This manual describes in detail the modern concepts of epidemiology, etiopathogenesis, clinical course, diagnosis, differential diagnosis, treatment approaches, prevention, and prognosis of chronic adrenal insufficiency. The presented materials will be useful for self-study of the students of higher education, participants of refreshment courses and endocrinologists. Questions to control the level of knowledge and clinical situational tasks are presented.
  • Thumbnail Image
    Item
    Тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія у верифікації злоякісних вузлових утворень щитоподібної залози
    (ДУ "Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського АМН України", 2023-12) Караченцев, Ю.І.; Дубовик, В.М.; Дорош, О.Г.; Герасименко, Л.В.; Сазонов, М.Є.
    При ідентифікації вузлових утворень головною метою є оцінка ризику злоякісності шляхом стратифікації клінічних, лабораторних та ультразвукових показників дослідження. Незважаючи на це, єдиним доступним передопераційним методом для прямої оцінки структурних змін в щитоподібній залозі (ЩЗ) являється тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія (ТАПБ). Мета дослідження полягає у порівняльному аналізі результатів цитології біоптатів тиреоїдних утворень ЩЗ, отриманих гістологічних даних після операції на ЩЗ і оцінці точності метода ТАПБ у виявленні злоякісних утворень. Матеріали та методи. У 2019 році в клініці ДУ «Інститут проблем ендокринної патології ім. В. Я. Данилевського НАМН України» проконсультовано 4982 пацієнти з вузловими утвореннями ЩЗ. З них 2158 пацієнтам виконано ТАПБ. Цитологічне заключення носило описовий характер та включало категорії від І до VI за системою Bethesda. Статистичну обробку проводили відповідно до абсолютної частоти зустрічальності ознак (категорії за шкалою Bethesda, злоякісність новоутворень тощо) та значень чутливості і специфічності. Результати. У 83,01 % (176 із 212) оперованих хворих виявлено злоякісні утворення ЩЗ. У виявленні Са для категорій четвертої + п’ятої + шостої чутливість цитологічного аналізу становила 92,4 % (95 % ДІ 74–97,3), було виявлено 173 випадки. Специфічність для четвертої-шостої категорій становила відповідно 47,1 % (36,2–59), 98,3 % (89–99,4) та 100 % (95,6–100). Отже відсоток збігу між результатами цитологічних та морфологічних досліджень підтверджує можливість системи виявляти злоякісні утворення. Низьку специфічність цитологічного дослідження при четвертій категорії можна пояснити двома факторами. По-перше, невелика кількість зразків може обмежити точність результатів. По-друге, ця категорія є найскладнішою з точки зору діагностики та найбільш суперечливою щодо визначення тактики лікування. Висновки. Система Bethesda — найінформативніший метод для діагностики карциноми щитоподібної залози за допомогою цитологічного дослідження тонкоголкової аспіраційної пункційної біопсії. Це підтверджується високим показником специфічності, що робить її цінним інструментом у галузі діагностики раку щитоподібної залози. У сфері цитологічної діагностики класифікація Bethesda IV для раку щитоподібної залози вважається найменш надійною. Це підкреслює необхідність розвитку нових діагностичних технік, зокрема молекулярно-генетичних, для підтвердження наявності карциноми щитоподібної залози.
  • Thumbnail Image
    Item
    Fertility factors. D-hormone in prevention of reproductopathies caused by benign prostatic hyperplasia (literature review
    (ДУ "Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського АМН України", 2023-12) Karachentsev, Yu.; Korenieva, E.; Bondarenko, V.; Brechka, N.; Smolienko, N.; Bielkina, I.; Kustova, S.; Boiko, M.
    In accordance with the statistical data, the spreading of benign prostatic hyperplasia (BPH) is increasing, because modern stressful lifestyle causes sex hormones disbalances and other dyshormonal conditions which lead to pathologies’ development at younger ages. The pathogenesis of BPH is connected with disturbances of regulation in the hypothalamo-hypophyseal system and with the changes of the regulatory signals intensity which go to the reproductive organs. The central pathogenic links of this pathology’ development are: the declining of efficacy of hypothalamus functioning regulation which carries out on the basis of feedback; the changes of the pituitary gland cells sensitivity to the releasing hormones of hypothalamus and disbalance of sex hormones. In addition to gonadotropins prolactin has a significant impact on the BPH development. Its hypersecretion causes the development of hyperplastic agerelated changes in prostate gland. The introduction of dopamine receptors antagonists such as sulpiride causes the increasing of prolactin concentration and declining of gonadotropins releasing. «Sulpiride model» is broadly used in the experimental endocrinology for studying prostate-active drugs and is characterized by sex hormones disbalance' and inflammation processes’ development. The development of the pathology is linked with the disturbance of testosterone synthesis in the testicles, insufficiency of prostate gland functioning and increasing of prolactin and estradiol concentrations which provoke proliferative changes. The androgens disbalance is the main cause of BHP development, therefore, the «Testosterone model» based on testosterone’ and estradiol’ slow releasing implants is broadly used for modeling of urination disturbance in rats which imitates the same condition in elderly men with benign prostatic hyperplasia. The prostatitis, which developed under the condition of BHP, causes the disturbances of spermatogenesis during experimental modeling and in the clinical practice when spermatopathies, sexual disturbances and hypofertility are diagnosed in patients. The traditional BHP therapeutic methods are not always effective and the new therapeutic approaches of hypofertility caused by prostate gland pathologies are developed by investigators. Thus, there are data about correlation between increased vitamin D consumption and decreasing of BHP spreading, between gland volume and cells proliferation in patients with this pathology. Vitamin D level influences the quantity and quality of ejaculate. The deficiency of vitamin D is associated with lower proportion of sex hormones in young men and choriogonin sensitivity of Leydig's cells to be diminished. It has been experimentally shown that cholecalciferol regulates steroid hormones genesis, mitigates the age-related declining of testicles activity, protects the testicles in old animals and the unchanged spermatogenesis in normal males which received vitamin D3 can be considered to be the result of estrogens and androgens balance. The androgens receptors as well as vitamin D receptors have been found in prostate gland in health males and in those with hyperplasia. In addition to its classical function in calcium homeostasis and bones health, vitamin D inhibits tumor growth in different tissues including prostate gland. Vitamin D metabolites have been determined to be anti-inflammatory, proapoptotic and antiproliferative. D-hormone application potentiates the specific properties of prostate gland protectors, recovers reproductive capacity under the condition of experimental chronic prostatitis of inflammatory genesis as well as traumatic. All facts listed above allow to confirm the positive role of D-hormone in the regulation of prostate gland and reproductive function in patients with BHP and recovering of fertility under the condition of this pathology. The literature search for this review has been carried out on databases PubMed, Science Direct, Europa PMC, BMC, MedLine etc.
  • Thumbnail Image
    Item
    Можливості використання анкети-опитувальника для ранньої діагностики первинного гіперпаратиреоза
    (ДУ "Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського АМН України", 2023-12) Гончарова, О.А.; Дубовик, В.М.; Сазонов, M.Є.
    Мета дослідження. Розробка анкети-опитувальника для опортуністичного скринінгу первинного гіперпаратиреозу. Матеріали та методи. У в ідділенні е ндокринної х ірургії Д У « ІПЕП» б уло р озроблено т а а пробовано анкету-опитувальник для ранньої діагностики захворювання. Групу дослідження склали 50 пацієнтів, які були прооперовані впродовж 2021–2023 років із встановленим діагнозом первинного гіперпаратиреозу (ПГПТ). Контрольну групу/групу порівняння складали 138 пацієнтів без ПГПТ, які звернулися за медичною допомогою у зв'язку з тиреоїдною патологією до клінічних підрозділів ДУ «ІПЕП». Результати. Серед скарг у хворих із первинною патологією паращитоподібних залоз переважали: хронічний больовий синдром у верхніх та у нижніх кінцівках, наявність дегенеративно-дистрофічних змін у хребті, зниження росту, когнітивні порушення, наявність артеріальної гіпертензії, задишки, сечокам’яної хвороби. Звертає на себе увагу наявність у певної частини осіб контрольної групи кожної з розглянутих скарг, що свідчить про неспецифічність такої симптоматики, але частота наявності деяких факторів була вірогідно більшою на тлі ПГПТ. До таких факторів увійшли ураження кісткової системи: хронічній біль в кінцівках, зменшення зросту; патологія обміну солей: сечокам’яна хвороба та подагра; судинні ускладнення: гіпертонічна хвороба та ішемічна хвороба серця. Висновки. Симптоматика проявів первинного гіперпаратиреозу в цілому не є специфічною тільки для цієї патології, але більш патогномонічні є клінічні прояви з боку кісткової системи та сольового обміну. Перспективною виглядає розробка та впровадження організаційного алгоритму обстеження осіб з метою раннього виявлення патології.
  • Thumbnail Image
    Item
    Особливості змін рівню лептину в крові при деяких варіантах неплідності у чоловіків
    (ДУ "Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського АМН України", 2024-02) Гончарова, О.А.; Мінухін, А.С.; Бондаренко, В.О.; Місюра, К.В.; Скорняков, Є.І.; Дубовик, В.М.; Дубівська, С.С.; Шевцов, І.І.
    Непліддя є важливою медико-соціальною проблемою сучасності. Чоловічий фактор непліддя подружної пари складає приблизно 50 %. Одним із факторів ризику формування чоловічого непліддя є ожиріння, яке супроводжується підвищенням гормону жирової тканини лептину. Саме гіперлептинемія є предиктором формування патоспермій у чоловіків. Метою дослідження було визначити рівні лептину в крові у чоловіків з різними варіантами неплідності з урахуванням індексу маси тіла і встановити, як це може впливати на функціональний стан сім’яників. Матеріали та методи. Проведене комплексне клінічне та лабораторне обстеження 130 молодих чоловіків із непліддям. У 41 чоловіка було діагностовано ідіопатичну патоспермію, у 46 діагностовано неплідність на тлі дисфункції печінки та у 33 — на тлі посттравматичної енцефалопатії. У всіх чоловіків встановлено індекс маси тіла, параметри спермограми та проведено гормональне обстеження, яке включало визначення тестостерону, естрадіолу, лютеїнізуючого, фолікулостимулюючого гормонів та рівнів лептину в сироватці крові. Результати. Доведено, що надлишкова маса тіла є фактором ризику формування порушення сперматогенезу. Визначено, що підвищення маси тіла та ожиріння асоціюється з підвищенням рівнів лептину незалежно від стану сперматогенезу. Гіперлептинемія є преддиспонуючим фактором формування андрогенодефіциту, що супроводжується порушенням антиоксидантного балансу сперми та негативно впливає на процес дозрівання сперміїв та відповідно на їх рухливість. Висновки. У чоловіків за наявності гіперлептинемії відмічається зменшення андроген-естрогенового балансу, що є фактором ризику формування андрогенодефіциту. Встановлено, що в чоловіків із патологією печінки, незалежно від маси тіла, існує збільшення рівнів лептину, що є преддиспонуючим фактором формування патоспермій.
  • Thumbnail Image
    Item
    Нутрицевтична підтримка в комплексному лікуванні пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу (огляд літератури та власні дані).
    (ДУ "Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського АМН України", 2024-02) Кравчун, Н.О.; Караченцев, Ю.І.; Дорош, О.Г.; Козаков, О.В.; Мірошніченко, О.С.; Романова, І.П.
    Потреба у нутрицевтичній підтримці при лікуванні пацієнтів із цукровим діабетом (ЦД) 2 типу для необхідного глікемічного контролю є актуальним напрямком у сфері охорони здоров'я. Протягом останнього десятиліття терапія ЦД 2 типу значно поліпшилася завдяки впровадженню ряду нових антигіперглікемічних препаратів, які широко застосовуються в клінічній практиці. Однак, синтетичні цукрознижуючі засоби мають негативні побічні ефекти при тривалому використанні у певних груп пацієнтів. У той же час, ліки, отримані з природних джерел, демонструють широкий спектр структурних та фізико-хімічних характеристик, які були адаптовані через еволюцію для селективного зв'язування з функціональними макромолекулами в організмі людини. Проведеним дослідженням доведено, що комплексна терапія з додаванням добавки дієтичної на основі екстракту з квасолі звичайної (Phaseolus vulgaris) «Омнідіа», яка приймалася по 3 капсули тричі на добу за 30–60 хвилин до прийому їжі протягом 12 тижнів, надавала антигіперглікемічний і гіполіпідемічний ефекти у пацієнтів із ЦД 2 типу. Також рослинний засіб «Омнідіа» добре переноситься пацієнтами і не викликає побічних ефектів при тривалому застосуванні. Додавання добавки дієтичної «Омнідіа» до комплексного лікування хворих на ЦД у окремих пацієнтів дозволило знизити дозу цукрознижувальних препаратів та інсуліну
  • Thumbnail Image
    Item
    Клінічний випадок коморбідного стану у хворої на гіпотереоз, обумовлений атрофічним варіантом автоімунного тиреоїдиту
    (ДУ "Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського АМН України", 2024-02) Кравчун, Н.О.; Кравчун, П.П.; Малова, Н.Г.; Сіротенко, Л.А.
    Описаний клінічний випадок атипового перебігу гіпотиреозу в сполученні з пароксизмальною артеріальною гіпертензією у пацієнтки 1953 р.н. Ретельне обстеження хворої дало змогу діагностувати у неї стеноз ниркової артерії, що призводило до нападів підйомів артеріального тиску при компенсованому тиреоїдному статусі. Правильно підібрана терапевтична корекція призвела до покращення самопочуття пацієнтки.
  • Thumbnail Image
    Item
    Сучасні підходи до подвійної антитромбоцитарної терапії у пацієнтів із високим серцево-судинним ризиком
    (ТОВ "Моріон", 2024-04) Кравчун, П.П.; Дунаєва, І.П.
    Значну частину серцево-судинних захворювань становлять атеросклеротичні серцево-судинні ураження, захворюваність і смертність від яких постійно зростає в усьому світі, в тому числі в Україні. Не завжди методи лікування, зазначені в настановах, збігаються з повсякденною лікарською практикою. Це пов’язане, зокрема, з низькою прихильністю пацієнтів до лікування, особливо у разі одночасного прийому декількох препаратів. Подвійна антитромбоцитарна терапія — різновид антитромбоцитарної терапії — є досить важливою при вторинній профілактиці багатьох серцево-судинних ускладнень у хворих із високим ризиком. Основні компоненти подвійної антитромбоцитарної терапії — ацетилсаліцилова кислота та клопідогрель — є досить вивченими протягом кількох десятиліть при одночасному прийомі. Наведені результати багатьох клінічних досліджень ефективності, а також новітні клінічні рекомендації щодо призначення комбінації ацетилсаліцилової кислоти та клопідогрелю у пацієнтів із судинними ускладненнями. В Україні представлено препарат Кловаск — фіксовану комбінацію ацетилсаліцилової кислоти та клопідогрелю.
  • Thumbnail Image
    Item
    Математичне модулювання ймовірності розвитку та прогресування діабетичного макулярного набряку у хворих на цукровий діабет 2 типу
    (Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, 2023-12) Кирилюк, М.Л.; Сук, С.А.
    Актуальність. Встановлена участь фракталкіну, кластеріну і sICAM у патогенезі діабетичних ускладнень очного дна. Розробка методів математичної оцінки прогнозу розвитку та перебігу діабетичного макулярного набряку (ДМН) за участю цих цитокінів є актуальною проблемою сучасної офтальмології та ендокринології. Ціль: Розробити прогностичні математичні моделі оцінки ймовірності розвитку та прогресування ДМН у хворих на цукровий діабет (ЦД) 2 типу на основі вивчення вмісту фракталкіну, кластеріну і sICAM-1сироватки крові. Матеріали та методи. Проведено одноцентрове вибіркове одномоментне відкрите спостережне дослідження 82 пацієнтів (145 очей) з ДМН при ЦД 2 типу, розділених на 4 групи відповідно до ступеня тяжкості ДМН. Середній вік пацієнтів склав 65,25±10,85 років, середня тривалість діабету – 14,0±7,05 років (±SD). У сироватці крові пацієнтів методом ІФА визначали концентрацію фракталкіну, кластеріну і sICAM-1, проводили інструментальне обстеження очного дна. Використовували багатомірний дискримінантний аналіз за допомогою програми «SPSS 9.0». Статистично значущими вважали відмінності при p<0,05. Було розроблено 3 моделі із лінійними комбінаціями досліджуваних показників та отримані відповідні формули функцій класифікацій (ФК). Результати. Моделі оцінки ризику розвитку та прогресування ДМН у хворих на ЦД 2 типу характеризуються тим, що на першому етапі фіксують тривалість ЦД, проводять вимірювання в сироватці крові концентрації фракталкіну, кластеріну і sICAM-1. Далі за допомогою офтальмоскопії встановлюють наявність та тяжкість ДМН, присвоюють код 1 – наявність супутньої діабетичної ретинопатії (ДРП), код 2 – відсутність ДРП. На кінцевому етапі підраховують функції класифікації ФК1 та ФК2 або ФК2 та ФК3 (залежно від моделі), порівнюють ФК1 і ФК2 або ФК2 і ФК3 і визначають за відповідними формулами яка з них більша. Причому прогностичне рішення приймається як вибір тієї ФК, яка має більше значення. Так, якщо ФК1>ФК2, то прогноз – можлива стабілізація патологічного процесу, а якщо ФК2>ФК1 або ФК3>ФК2, то прогноз - ймовірність прогресування патологічного процесу. Висновки. Інформативність математичних моделей оцінки прогностичної значущості цитокінів фракталкіну, кластеріну і sICAM-1 сироватки крові в розвитку та прогресуванні ДМН у хворих на ЦД 2 типу становить 62,5–77,5 % залежно від виду моделі.
  • Thumbnail Image
    Item
    Патогенез діабетичного макулярного набряку: роль гліального компонента (огляд літератури та власні дані)
    (Заславський О.Ю., 2023-12) Кирилюк, М.Л.; Сук, С.А.
    В огляді наведено сучасні дані щодо патогенезу діабетичного макулярного набряку. На сьогодні нове розуміння патофізіології діабетичних уражень сітківки ока включає структурну дисфункцію нейросудинної одиниці сітківки ока. Нейросудинна одиниця включає астроцити й клітини Мюллера, забезпечує фізичний і біохімічний зв’язок між нейронами, глією, судинною мережею in situ, є межею розділу між нейронами і судинною системою і ключовим регулятором нейронного метаболізму. Тісна взаємозалежність гліальних клітин, перицитів і нейронів сприяє формуванню бар’єра між кров’ю і сітківкою, який контролює потік рідини і гемотрансмісивних метаболітів у гліальну паренхіму тканини ока. Гліальні компоненти нейросудинної одиниці сприяють виживанню нейрональних гангліозних клітин і фоторецепторів, стабілізації структури сітківки і модуляції запальних та імунних реакцій. Показано, що міжклітинні взаємодії між кровоносними судинами і нейронами відіграють критичну роль у формуванні гематоретинального бар’єра, функція якого модулюється станом ретинальних ендотеліальних комунікацій. При цукровому діабеті гематоретинальний бар’єр розщеплюється вже на ранній стадії діабетичної ретинопатії, змінюючи структуру і функцію більшості типів клітин у сітківці, проте молекулярні механізми цього патологічного процесу при цукровому діабеті вивчені недостатньо і потребують пошуку нових терапевтичних стратегій, зокрема за участі кластерину. Вказано на значущість дисфункції нейросудинної одиниці сітківки ока в розвитку ускладнень цукрового діабету. Підвищена увага надається мікрогліальній активації, дисфункції клітин Мюллера, ураженню гематоретинального бар’єра при цукровому діабеті, а також ролі клаcтерину й фракталкіну в бар’єрній цитопротекції.