Морфофункціональні особливості сім'яників молодих статевозрілих щурів при моделюванні внутрішньоутробного впливу слабкого електромагнітного випромінювання

Abstract

Метою даного дослідження було вивчити функціональні та морфологічні особливості сім’яників молодих статевозрілих щурів, що внутрішньоутробно (тобто в системі «мати-плід») піддавалися впливу низькоінтенсивного електромагнітного випромінювання сантиметрового діапазону. Матеріал та методи. Дослідження проведено на тримісячних щурах популяції WAG та їх нащадках тримісячного віку. Моделювання внутрішньоутробного впливу електромагнітного випромінювання було проведено з використанням високочастотного генератор Г4-190-3/1, випромінююча антена типу П-6-23А. Для оцінки стану репродуктивної системи проведено морфологічне дослідження сім’яників та визначення рівня тестостерону в крові. Для об'єктивізації гістологічних результатів використано морфометрію: визначено площу ядер клітин Лейдіга та оптичну щільність сполучної тканини строми при постановці ШІК-реакції. Ступінь проліферативної активності клітин сперматогенного епітелію визначалася за допомогою імуногістохімічної реакції на антиген Кi-67. Результати. У даному експерименті спостерігались наслідки внутрішньоутробного ушкодження яєчка нащадків-самців. Можливо, має місце не тільки внутрішньоутробне пошкодження, яке може закінчитися регенерацією протягом наступного життя, але й формуванням епігенетичних змін регуляторних факторів, що впливають на експресію генів, які визначають морфофункціональний стан сперматогенного епітелію. Епігенетичні зміни, отримані внутрішньоутробно, виявляються протягом усього життя після народження. Висновки. Були виявлені функціональні та морфологічні зміни в сім'яниках дорослих молодих самців-нащадків матерів, що в період вагітності зазнавали впливу низькоінтенсивного електромагнітного випромінювання сантиметрового діапазону. Виявлені гіпопластичні зміни в сім’яниках, зниження проліферативного потенціалу сперматогенного епітелію. Гормональна стимуляція сперматогенезу (гіпертестостеронемія та збільшення кількості клітин Лейдіга та розмірів їх ядер), вочевидь мають компенсаторний характер. При проведенні оцінки функціонального рівня репродуктивної системи високий рівень тестостерону в крові не може бути виключно позитивним фактором прогностики в клінічних обстеженнях.