Наукові праці. Кафедра біологічної хімії
Permanent URI for this collectionhttps://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/1506
Browse
481 results
Search Results
Item Сучасні уявлення щодо дії на організм основних типів карагінанів(2024) Бачинський, Руслан Орестович; Наконечна, Оксана Анатоліївна; Стеценко, Світлана Олександрівна; Бондарева, Алла Володимирівна; Ярмиш, Наталія Василівна; Васильєва, Ірина Михайлівна; Денисенко, Світлана АндріївнаАктуальність вивчення карагінанів (екстрактів червоних морських водоростей) обумовлена необхідністю вирішення медичної наукової проблеми, пов’язаної з недостатньою глибиною оцінки їх впливу на організм людини. Мета – проведення аналізу сучасної наукової літератури щодо дослідження дії на організм основних типів карагінанів, зокрема каппа, йота та лямбда, визначення безпеки та ефективності використання цих харчових добавок в харчовій промисловості. Карагінани завдяки гідроколоїдним властивостям сприяють утворенню стабільних структур у різних харчових матрицях, що робить їх ключовим інгредієнтом у виробництві молочних і м’ясних продуктів, а також у виробах із рослинних інгредієнтів. З іншого боку, завдяки структурно-функціональному різноманіттю карагінани застосовуються в косметичній та фармацевтичній галузях. За даними сучасних наукових досліджень, зовнішнє застосування даних біополімерів вважається безпечним. Крім того, експериментальні дослідження виявили, що карагінани мають антиоксидантні властивості, також демонструють широкий спектр противірусної дії та ефективні щодо різних вірусів, зокрема SARS-CoV-2, вірусу лихоманки денге, вірусу простого герпесу, цитомегаловірусу, ВІЛ, вірусу сказу, папіломавірусу, вірусу грипу та риновірусів. Встановлено, що різні види харчових недеградованих карагінанів можуть суттєво впливати на шлунково-кишковий тракт, а саме на процеси травлення – протеоліз. Результати in vitro продемонстрували, що карагінани здатні інгібувати активність ключових ферментів шлунково-кишкового тракту, таких як пепсин шлунка та панкреатичний трипсин. Отже, одним з потенційних токсичних ефектів перорального вживання харчових добавок Е407 та Е407а є порушення процесу травлення протеїнів в шлунково-кишковому тракті, що призводить до дефіциту незамінних амінокислот через процеси інгібування протеолізу. Для кращого розуміння цих ефектів необхідні більш глибокі дослідження біохімічних механізмів впливу різних видів карагінанів на шлунково-кишковий тракт, а також вивчення дозозалежного характеру цих змін.Item Життєздатність лейкоцитів крові щурів після імплантації поліпропіленових хірургічних сіток із покриттям на основі танталу та його похідних(2024) Наконечна, Оксана Анатоліївна; Кислов, Олександр Вікторович; Кулик, Ігор А.Мета. Дослідити життєздатність та види клітинної смерті лейкоцитів периферичної крові у експериментальних тварин при використанні хірургічних сіток із покриттям на основі танталу та його похідних. Матеріали та методи. До експериментальної групи увійшли 40 щурів- самців популяції WAG. Хірургічним шляхом було імплантовано поліпропіленову хірургічну сітку між черевною стінкою та відділами товстої кишки з різними типами покриттів. Через 28 днів зібрану кров аналізували за допомогою проточного цитометра BD FACSCanto™ II. Результати. Визначено, що між тваринами інтактної групи та групи тварин, яким було проведено хірургічне втручання без імплантації не було виявлено суттєвих змін в життєздатності лейкоцитів крові. Аналіз життєздатності лейкоцитів у групах щурів, яким було імплантовано сітки з покриттям танталу та оксиду танталу продемонстрував незначне зниження життєздатних клітин у порівнянні з результатами інтактної групи. При цьому відсоток некротичних клітин демонстрував незначне збільшення. У групі щурів, яким було імплантовано сітку з покриттям нітриду танталу визначено зниження життєздатних лейкоцитів у порівнянні з результатами інтактної групи на 12,9 %, при цьому відсоток некротичних лейкоцитів був на 3,8 % вище. У групі щурів, яким було імплантовано сітку без покриття визначено зниження життєздатних лейкоцитів у порівнянні з результатами інтактної групи на 16,2 %. У той же час, відсоток некротичних клітин був на 6,9 % вище. Висновки. Встановлено, що імплантація хірургічних сіток без покриття та з покриттям на основі нітриду танталу призводить до зниження відсотку життєздатних лейкоцитів крові щурів у порівнянні з отриманими результатами у інтактних тварин, тоді як імплантація хірургічних сіток із покриттям на основі танталу та оксиду танталу не викликала суттєвого зниження життєздатних лейкоцитів.Item Визначення білків гострої фази в крові щурів після імплантації поліпропіленових хірургічних сіток із покриттям на основі танталу та його похідних.(2024) Наконечна, Оксана Анатоліївна; Кислов, Олександр ВікторовичСьогодні у світі використовують понад 30 видів поліпропіленових хірургічних сіток, однак статистика з приводу вторинного запального процесу після імплантації й досі залишається невтішною. Оскільки поліпропіленові хірургічні сітки погано розкладаються в організмі, вони можуть стимулювати навколишні тканини до розвитку запального процесу, який спричиняє виникнення спайок. Протягом останніх 50 років тантал з успіхом використовують для вироблення біосумісних медичних імплантів у хірургії, ортопедії та стоматології. Неодноразово відзначалися його чудові протизапальні та антибактеріальні властивості, що вказує на можливість його використання як покриття для сітчастих імплантів. Для кращого прогнозування результату після імплантації біомедичних матеріалів важливо визначити вміст білків гострої фази, а саме – С-реактивного білка, гаптоглобіну та церулоплазміну. Мета дослідження: визначити вміст білків гострої фази, а саме – С-реактивного білка, гаптоглобіну та церулоплазміну у крові щурів після імплантації хірургічних сіток з покриттям на основі танталу, оксиду танталу та нітриду танталу. Методи дослідження. До експериментальної групи увійшли 40 щурів – самців популяції WAG. За допомогою хірургічного втручання було імплантовано поліпропіленову хірургічну сітку розміром 15×15 мм міжчеревною стінкою та різними відділами товстої кишки. Через 28 діб після оперативного втручання було проведено декапітацію експериментальних тварин цервікальною дислокацією. Зразки крові використовували для визначення вмісту С-реактивного білка, вмісту гаптоглобіну та вмісту церулоплазміну. Результати та обговорення. Вміст С-реактивного білка в крові щурів був статистично на 260 % вище в експериментальній групі, якій було імплантовано хірургічну сітку без покриття, та на 228,8 % вище в експериментальній групі, якій було імплантовано поліпропіленову хірургічну сітку з покриттям на основі нітриду танталу порівняно з результатами у групі інтактних тварин. Вміст гаптоглобіну статистично був на 110,5 % вище та церулоплазміну статистично був на 52,6 % вище в групі з хірургічною сіткою без покриття порівняно з результатами групи інтактних тварин. Схожі результати ми отримали в експериментальній групі, якій було імплантовано поліпропіленову хірургічну сітку з покриттям на основі нітриду танталу. Вміст гаптоглобіну був на 130 % вище та вміст церулоплазміну був на 50,6 % вище статистично порівняно з результатами групи інтактних тварин. У групах, яким було імплантовано поліпропіленові хірургічні сітки з покриттям на основі танталу та оксиду танталу, вміст С-реактивного білка був вище на 113,3 % та 95,5 % відповідно порівняно з результатами у групі інтактних тварин. Вміст гаптоглобіну у групі з покриттям на основі танталу був на 83,8 % вище та вміст церулоплазміну був на 32,6 % вище порівняно з результатами, отриманими у групі інтактних тварин. У групі з покриттям на основі оксиду танталу вміст гаптоглобіну був на 60,1 % вище та вміст церулоплазміну був на 29,3 % вище порівняно з результатами, отриманими у групі інтактних тварин. Висновок. За результатами дослідження встановлено, що поліпропіленові хірургічні сітки, покриті танталом та оксидом танталу, значно зменшують запальну реакцію порівняно з сітками без покриття та сітками з покриттям нітридом танталу. Це підтверджується нижчими рівнями ключових маркерів запалення, що свідчить про покращену біосумісність і протизапальну дію покриттів з танталу та оксиду танталу.Item До питання потенційних і довготривалих наслідків для організму при внутрішньоутробній дії низькоінтенсивного електромагнітного випромінювання(НФаУ, 2024-11-14) Денисенко, Світлана АндріївнаItem Дослідження стану мембран еритроцитiв крові щурiв за допомогою флуоресцентного зонда за умов впливу наночастинок ортованадату гадолiнiю ітрію та поліетиленгліколю-400(2024) Наконечна, Оксана Анатоліївна; Посохов, Євген Олександрович; Безродна, Анастасія Ігорівна; Ярмиш, Наталія Василівна; Бачинський, Руслан Орестович; Nakonechna, O.; Posokhov, Y.; Bezrodnaya, A.; Yarmysh, N.; Bachynskyi, R.Наноматеріали на основі рідкоземельних металів почали широко використовуватися в медицині при проведенні променевої терапії пацієнтам з онкологічними захворюваннями. Однак опромінення наночастинок (НЧ) генерує велику кількість електронів ближньої дії, що може викликати їх модифікацію. Поліетиленгліколь-400 (ПЕГ-400) є непроникаючою у клітину речовиною, яка має властивість адсорбуватися на поверхні мембрани, викликаючи зміни її структури та величину заряду, вбудовуючись в її гідрофобні ділянки та взаємодіючи з жирнокислотними хвостами фосфоліпідів або гідрофобними областями інтегральних білків. Для дослідження стану мембран еритроцитів щурів за умов впливу НЧ (на тлі опромінювання та без нього) та ПЕГ-400 було застосовано флуоресцентний зонд O1O (2-(2-гідрокси-феніл)-5-феніл-1,3-оксазол), параметри флуоресценції якого залежать від полярності та протонодонорної здатності його мікрооточення. Оскільки збільшення гідратації ліпідного бішару клітинних мембран призводить до збільшення протонодонорної здатності та полярності мембранного середовища, зонд О1О можна використовувати для виявлення змін гідратації ліпідних мембран. Експериментальне вивчення спектру флуоресценції зонда О1О у суспензії еритроцитів крові щурів, що зазнавали дії поліетиленгліколю-400, свідчить про формування на поверхні мембран додаткової оболонки з його молекул. Дослідження спектру флуоресценції зонда О1О у суспензії еритроцитів крові щурів, що зазнавали дії НЧ ортованадату гадоліній ітрію, активованого європієм у дозах 100 мкг/кг і 200 мкг/кг, як в умовах їх попереднього УФ опромінення, так і без нього, змін у мембранах еритроцитів щурів не виявило.Item Морфофункціональні особливості сім'яників молодих статевозрілих щурів при моделюванні внутрішньоутробного впливу слабкого електромагнітного випромінювання(2024) Денисенко, Світлана Андріївна; Губіна-Вакулик, Галина Іванівна; Бачинський, Руслан ОрестовичМетою даного дослідження було вивчити функціональні та морфологічні особливості сім’яників молодих статевозрілих щурів, що внутрішньоутробно (тобто в системі «мати-плід») піддавалися впливу низькоінтенсивного електромагнітного випромінювання сантиметрового діапазону. Матеріал та методи. Дослідження проведено на тримісячних щурах популяції WAG та їх нащадках тримісячного віку. Моделювання внутрішньоутробного впливу електромагнітного випромінювання було проведено з використанням високочастотного генератор Г4-190-3/1, випромінююча антена типу П-6-23А. Для оцінки стану репродуктивної системи проведено морфологічне дослідження сім’яників та визначення рівня тестостерону в крові. Для об'єктивізації гістологічних результатів використано морфометрію: визначено площу ядер клітин Лейдіга та оптичну щільність сполучної тканини строми при постановці ШІК-реакції. Ступінь проліферативної активності клітин сперматогенного епітелію визначалася за допомогою імуногістохімічної реакції на антиген Кi-67. Результати. У даному експерименті спостерігались наслідки внутрішньоутробного ушкодження яєчка нащадків-самців. Можливо, має місце не тільки внутрішньоутробне пошкодження, яке може закінчитися регенерацією протягом наступного життя, але й формуванням епігенетичних змін регуляторних факторів, що впливають на експресію генів, які визначають морфофункціональний стан сперматогенного епітелію. Епігенетичні зміни, отримані внутрішньоутробно, виявляються протягом усього життя після народження. Висновки. Були виявлені функціональні та морфологічні зміни в сім'яниках дорослих молодих самців-нащадків матерів, що в період вагітності зазнавали впливу низькоінтенсивного електромагнітного випромінювання сантиметрового діапазону. Виявлені гіпопластичні зміни в сім’яниках, зниження проліферативного потенціалу сперматогенного епітелію. Гормональна стимуляція сперматогенезу (гіпертестостеронемія та збільшення кількості клітин Лейдіга та розмірів їх ядер), вочевидь мають компенсаторний характер. При проведенні оцінки функціонального рівня репродуктивної системи високий рівень тестостерону в крові не може бути виключно позитивним фактором прогностики в клінічних обстеженнях.Item Особливості дії доксорубіцину та його негативні наслідки для організму(2024-09-25) Денисенко, Світлана Андріївна; Гойдіна, Валерія СергіївнаItem Генерація активних форм кисню лейкоцитами крові у щурів за умов впливу карагінанів(2024-09-25) Наконечна, Оксана Анатоліївна; М’ясоєдов, Валерій Васильович; Денисенко, Світлана Андріївна; Янковська, Д.О.Item Особливості генерації активних форм кисню лейкоцитами за умов неспецифічного виразкового коліту(2024-10-17) Бабенко, О.В.; Васильєва, Ірина Михайлівна; Наконечна, Оксана АнатоліївнаItem Вміст деяких прозапальних інтерлейкінів у крові щурів за умов експериментального виразкового коліту(2024-10-17) Васильєва, Ірина Михайлівна; Наконечна, Оксана Анатоліївна; Ярмиш, Тетяна Василівна; Гарбар, К.Б.