Шановні коритсувачі репозитарію! В період з 31.12.2025 по 12.01.2026 на сервері репозитарію будуть виконуватися технічні роботи. Не намагайтеся в цей період розміщувати або редагувати свої роботи. Дякуємо за розуміння. Dear repository users! From 12/31/2025 to 01/12/2026, technical work will be performed on the repository server. Please do not attempt to post or edit your work during this period. Thank you for your understanding.
 

Особливості перинатального анамнезу та стан вегетативної регуляції серцевої діяльності у новонароджених після перенесеної гіпоксії

Abstract

Аналіз варіабельності серцевого ритму є методом оцінки стану механізмів регуляції фізіологічних функцій в організмі. На процеси вегетативного контролю у новонароджених впливають різні фактори, проте саме гіпоксія призводить до найбільш впливового ураження центральної нервової регуляції серцевої діяльності. Мета дослідження – визначення стану вегетативної регуляції серцевої діяльності у новонароджених після перенесеної гіпоксії шляхом вивчення варіабельності серцевого ритму та аналізу несприятливих перинатальних факторів у даної групи пацієнтів. Було обстежено 187 новонароджених в ранній неонатальний період. Проведено аналіз даних анамнезу, добове моніторування ЕКГ за Холтером з визначенням основних часових показників варіабельності серцевого ритму, статистичний аналіз. В залежності від оцінки за шкалою Апгар на 1–й хвилині діти були розподілені на 2 основні групи: до 1–ї групи (n=132) увійшли новонароджені з оцінкою за Апгар менше 6 балів, до 2–ї групи (n=55) – новонароджені з оцінкою за Апгар 7 та більше балів. В залежності від терміну гестації при народженні діти основних мали розподіл на підгрупи доношених та передчасно народжених: група 1а (n=15) – доношені новонароджені з гіпоксією при народженні, група 1в (n=117) – передчасно народжені з гіпоксією при народженні, група 2а (n=43) – доношені новонароджені без гіпоксії при народжені, група 2в (n=12) – передчасно народжені без гіпоксії при народжені. Ускладнення акушерсько–гінекологічних анамнезу мали більшість матерів новонароджених 1 групи, що стало фактором ризику розвитку гіпоксичних подій (RR=3,823, 95% СІ (2.061; 7.092), χ2=53.272; р<0,001). Доношені немовлята 1 групи мали найнижчі показники при оцінці за шкалою Апгар та значення рН пуповинної крові (р<0,02 та р<0,0001 відповідно), що знайшло своє відображення у більшому відсотку важкого гіпоксичного ураження центральної нервової системи. За результатами Холтеровського моніторування ЕКГ у 75% новонароджених 1 групи діагностовано різні види порушень серцевого ритму та провідності. Показники часових параметрів варіабельності серцевого ритму були нижчими в групі немовлят, які перенесли гіпоксію, з найнижчими показниками в групі передчасно народжених дітей. У новонароджених, які перенесли гіпоксію, наявне зниження часових параметрів варіабельності серцевого ритму з найнижчими показниками в групі передчасно народжених дітей. Оцінка RMSSD та РNN50 може бути використана для прогнозування ризику розвитку неонатальних аритмій у передчасно народжених дітей, які перенесли гіпоксію та мають порушення адаптації при народженні.

Description

Citation

Особливості перинатального анамнезу та стан вегетативної регуляції серцевої діяльності у новонароджених після перенесеної гіпоксії / М. О. Гончарь, Є. В. Іванова, І. Ю. Кондратова, В. О. Комова // Український журнал медицини, біології та спорту. – 2019. – Т. 4, № 6 (22). – С. 134–141.

Endorsement

Review

Supplemented By

Referenced By