Вплив хронічного стресу, пов’язаного з активним збройним конфліктом в Україні, на стан імунітету у хворих з автоімунним тиреоїдитом

Abstract

Актуальність. В умовах тривалого воєнного стресу в Україні зростає частота психоемоційних розладів, що мають виражений вплив на перебіг автоімунних захворювань. Автоімунний тиреоїдит (АІТ) поєднує ендокринну дисфункцію з хронічним імунним запаленням, яке чутливо реагує на стресові фактори. Однак особливості змін імунного статусу у хворих на АІТ за умов тривалого воєнного стресу залишаються недостатньо вивченими. Мета дослідження: визначити вплив тривалого воєнного стресу на показники імунного статусу у хворих на автоімунний тиреоїдит з різним рівнем ситуативної тривожності. Матеріали та методи. Обстежено пацієнтів з АІТ, які протягом чотирьох років перебували в умовах воєнного стресу. Хворі були поділені на дві групи — із середнім (СР) та високим (ВР) рівнем ситуативної тривожності (СТ); контрольну групу становили практично здорові особи з високим рівнем тривожності. Досліджували рівні CD3+, CD4+, CD8+, CD16+, CD22+ лімфоцитів, індекс імунорегуляції (IPI = CD4+/CD8+) та титр антитіл до тире-оїдної пероксидази (АТ-ТПО). Результати. У пацієнтів з АІТ виявлено вірогідне зниження CD3+ і CD4+ клітин порівняно з контролем (p < 0,05). У групі із середнім рівнем тривожності відмічене зниження CD8+ і IPI, що вказує на стрес-індуковане пригнічення Т-клітинної ланки імунітету. Рівень CD22+ В-клітин був нижчим, ніж у контролі, що може відображати їх міграцію до тканини щитоподібної залози. Показники CD16+ (NK-клітини) вірогідно не відрізнялися. Підсумовуючи аналіз наших досліджень, можна дійти висновку, що автоімунний тиреоїдит викликає значно більше вірогідних змін у Т-клітинному імунітеті, ніж стрес. Було виявлено вірогідне зниження кількості CD3+, CD4+ та CD22+ порівняно з контролем в обох групах з АІТ. Стрес викликав більший відсоток зниження цих параметрів від референтних значень у групі із СТ ВР (CD3+ — 17 %, CD4+ — 42,5 %, CD22+ — 25,3 %) і одночасно стимулював підвищення від референтних значень CD8+ на 10,6 % і CD16+ — на 12,8 %. Висновки. Хронічний психоемоційний стрес у хворих на АІТ супроводжується субклінічним знижен-ням CD3+, CD4+, CD8+ і CD22+ клітин при збереженні рівнів CD16+ NK-клітин. Отримані результати свідчать про поєднаний вплив автоімунного процесу і тривалого стресу на імунний гомеостаз, що може сприяти дестабілізації перебігу АІТ за додаткового навантаження.