Дисбаланс селену як прогностичний маркер прогресування артеріальної гіпертензії в пацієнтів із неалкогольною жировою хворобою печінки

Abstract

Системне підвищення артеріального тиску з розвитком гіпертонічної хвороби (ГХ) є однією з найпоширеніших патологій у всесвітній структурі захворюваності в світі. Пошкоджені гепатоцити на різних стадіях НАЖХП провокують зниження окисної здатності мітохондрій, що сприяє довготривалому оскидативному стресу та збільшенню виробництва активних форм кисню. В свою чергу, дисбаланс селену може впливати на ендотеліальну функцію та призводити до ремоделювання судин та їх інфільтрації клітинами запалення. Мета визначити вплив зміни рівнів селену на системне підвищення артеріального тиску у пацієнтів із НАЖХП. Матеріали і методи. До дослідження ввійшли: 49 пацієнтів основної групи (67,3% жінок) з наявними НАЖХП та ГХ; 51 пацієнт групи порівняння із ізольованою НАЖХП (58,8% жінок), 20 практично здорових осіб групи контролю (55,0% жінок). Медіанний вік відповідно становив 51,0 [45,0; 56,0] років (р1-3 = 0.980), 52,0 [47,0; 54,0] років (р1-2 =0.610) та 51,0 [45,0; 55,5] років (р2-3 = 0.564) відповідно. Індекс маси тіла (ІМТ) розраховували за стандартною методикою за формулою: ІМТ = маса тіла, кг/зріст, см2. Показники ліпідного та біохімічного профілю визначали за допомогою стандартних методів. Рівні селену визначали за допомогою імунофлюоресцентного методу з використанням реактивів ElabScience (США). Ультразвукове обстеження печінки проводилося за стандартною методикою натщесерце на апараті Samsung (Medison) SonoAce X8. Дві групи кількісних показників порівнювали за тестом Мана-Уітні. Прогностичні маркери визначали за допомогою логістичної регресії. Розрахунки проведено із використанням IBM® SPSS® 25.0 для Windows®. Результати. Дані аналізу ІМТ, рівнів АСТ, тригліцеридів (ТАГ), ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ) та селену у пацієнтів в залежності від груп дослідження надано в табл. 1. Повний аналіз параметрів та будування математичної моделі продемонстрували, що рівні АЛТ (ВШ = 0,513 [95,0 % ДІ 0,№31–0,796], р = 0,003), селену (ВШ = 1,177 [95,0 % ДІ 1,066–1,299], р = 0,001) та ЛПДНЩ (ВШ = 0,007 [95,0 % ДІ 0,001–2,446], р =0,097) асоціювалися із більш високими ризиком коморбідного перебігу НАЖХП та ГХ. Висновок. В моделі прогнозування прогресування перебігу систематичного підвищення артеріального тиску у пацієнтів із НАЖХП та ГХ достовірними прогностичними маркерами були рівні селену, АСТ та ЛПДНЩ, що вказує на роль дисбалансу обміну селену попри системне запалення та дисліпідемію у прогресуванні та розвитку коморбідності при НАЖХП.