Дослідження антирадікальної антивності ацетилцистеїну за умов експериментального генералізованого парадонтиту

Abstract

На сьогоднішній день все більш актуальними у стоматології є захворювання, що, в першу чергу, пошкоджують тканини пародонту. Серед такого роду хвороб особливої уваги та поглибленого дослідження заслуговує хронічний генералізований пародонтит (ХГП), котрий характеризується широким поширенням серед різних вікових груп населення, швидким прогресуванням, схильністю до хронізації процесу та частих рецидивів. Варто наголосити, що з усіх етіологічних чинників формування ХГП найбільш важливими є інтенсифікація вільно-радикального окислення (ВРО) на тлі пригнічення антиоксидантної системи (АОС) захисту організму, що знижує резистентність пародонту до несприятливих умов та створює безперешкодне поширення дистрофічно-запального процесу. У зв’язку з цим, сучасна комбінована фармакотерапія ХГП включає низку лікарських засобів, що володіють антиоксидантною активністю з антирадикальними властивостями. З огляду на вищезазначене, актуальним є пошук та вивчення пародонтопротекторів з відповідним фармакологічним профілем. Раніше нами було доведено, що одним із таких лікарських засобів - є муколітик ацетилцистеїн, особливістю якого є наявність у структурі його молекули сульфгідрильної групи, котра відіграє центральну роль у реалізації фармакодинамічних ефектів, зокрема антиоксидантної, антирадикальної та детоксикаційної активностей.