Молекулярні механізми інсулінорезистентності при нормальній вагітності та гестаційному діабеті

Abstract

Захворюваність на гестаційний цукровий діабет (ГЦД) збільшилася майже в 2 рази за останні 10 років та складає 4—7% серед усіх вагітностей, що завершилися пологами. Встановлено, що ГЦД підвищує ризик ускладнень вагітності до 86% навіть при досягненні компенсації вуглеводного обміну з моменту його діагностики. Хоча більшість пацієнтів, яким діагностовано ГЦД, незабаром після пологів демонструють нормальний рівень глюкози натщесерце, при поглибленому дослідженні виявляється, що у багатьох з них зберігається порушена толерантність до глюкози (ПТГ) після їди, і в перше десятиліття після пологів розвивається цукровий діабет 2 типу. Метою данної оглядової статті є аналіз сучасної інформації про молекулярні механізми розвитку ГЦД і перспективи їх використання в подальшій розробці нових єфективних методів лікування цієї поширеної патології.