Синдром рецидивного візингу дошкільного віку (update 2017)

Abstract

Стаття присвячена нагальному питанню сучасної педіатрії — візингу. Гіпердіагностика астми у дітей визначила мету роботи, яка полягала в аналізі новітніх світових літературних джерел щодо уніфікації критеріїв діагностики та диференційної діагностики візингів у дітей і тактики лікування хворих. Представлено відносно новий для педіатрії України, проте широко розповсюджений та впроваджений у світову клінічну практику термін, — «синдром візингу дошкільного віку» (у деяких джерелах — «синдром рецидивного візингу»). У роботі визначені фактори ризику розвитку даного синдрому, до яких відносять значну кількість алергенів, що впливають на організм дитини в перші роки життя, та високу сенсибілізацію індивідуума до більшо1 сті з них. Практичну значущість з визначенням ефективності і простоти використання мають індекс ризику бронхіальної астми та модифікований індекс ризику бронхіальної астми, які частково залежать від наявності «епізодичного візингу, викликаного вірусами» або «рецидивного візингу, викликано1 го множинними тригерами». Ефективність лікування синдрому візингу дошкільного віку визначає комплаєнс між лікарем, дитиною та її батьками, що включає нефармакологічну і фармакологічну терапію та шляхи подолання неефективності лікування. Базисне лікування синдрому візингу дошкільно1 го віку включає інгаляційні глюкокортикостероїди та лейкотрієни (у дітей >2 років), а стартова терапія епізодів візингу відповідає принципам GINA12016. Ключові слова: синдром візингу, рецидивний візинг, діти дошкільного віку, бронхіальна обструкція, бронхіальна астма.