Вплив наночастинок ортованадату гадолінію з домішкою європію GdVO4:Eu3+ з попереднім Уф-опроміненням та без нього на генерацію активних форм кисню в лейкоцитах щурів

Abstract

Вступ. Зважаючи на значні темпи поширення онкопатології, пошук і дослідження засобів, що здатні підвищувати ефективність та профіль безпеки протиракової терапії, є актуальними. До ерспективних радіосенситайзерів належать наночастинки, зокрема ортованадату гадолінію з домішкою європію GdVO4:Eu3+. Проте дані щодо їх цитотоксичності є досить обмеженими в літературі й часто суперечливими, що зумовлює доцільність їх подальшого вивчення. Мета дослідження – оцінити генерацію активних форм кисню (АФК) у лейкоцитах периферичної крові щурів під впливом наночастинок ортованадату гадолінію з домішкою європію GdVO4:Eu3+ за умов перорального введення і вивчити подальший вплив на інтенсифікацію апоптотичних процесів. Методи дослідження. У дослідженні використовували щурів популяції WAG, яких випадковим чином поділили на три групи: 1-ша – тварини, які отримували питну воду; 2-га – щури, яким протягом 14 днів внутрішньошлунково вводили водний розчин GdVO4:Eu3+ в дозі 50 мкг/кг маси тіла, без опромінення; 3-тя – тварини, яким упродовж 14 днів внутрішньошлунково вводили водний розчин GdVO4:Eu3+ в дозі 50 мкг/кг маси тіла, з попереднім УФ-опроміненням. У суспензії лейкоцитів визначали генерацію АФК за допомогою флуоресцентного зонда 2,7-дихлордигідрофлуоресцеїн діацетату на проточному цитометрі. Отримані результати обробляли статистично. Результати й обговорення. Результати дослідження свідчать про нерівномірну генерацію АФК у лейкоцитах: у 2-й групі спостерігали суттєву інтенсифікацію їх продукування порівняно з контролем. Попереднє УФ-опромінення наночастинок GdVO4:Eu3+ призводило до зниження показника флуоресценції (свідчення генерації АФК) (3-тя група) порівняно з двома іншими групами. Очевидно, визначальним фактором є не лише УФ-обробка наночастинок, але і тривалість та спосіб введення самих наночастинок. Висновки. Наночастинки GdVO4:Eu3+ при пероральному застосуванні в щурів у дозі 50 мкг/кг маси тіла без попереднього УФ-опромінення здатні достовірно підвищувати генерацію АФК у лейкоцитах, тоді як використання їх в аналогічній дозі з попереднім опроміненням, навпаки, супроводжується зменшенням продукування АФК, навіть порівняно з контролем.