Прогностичне значення шкали ентеральної недостатності II при перитоніті за ускладненої інтраабдомінальної інфекції

Abstract

Вступ. Перитоніт залишається актуальною проблемою сучасної хірургії. Його розвиток за ускладненої інтраабдомінальної інфекції є прогностично несприятливим фактором, пов’язаним з летальністю більше 20%. Мета. Визначити прогностичну цінність шкали ентеральної недостатності II при перитоніті за ускладненої інтраабдомінальної інфекції для прогнозування результатів лікування. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз результатів хірургічного лікування 285 хворих з перитонітом за ускладненої інтраабдомінальної інфекції. Залежно від джерела інфекції та частоти розвитку перитоніту нами виділено три групи. Першу групу склали 150 хворих з гангренозним та гангренозно-перфоративним апендицитом; другу – 60 хворих з перфорацією шлунку, дванадцятипалої кишки, тонкої та товстої кишок; третю – 75 хворих з перфорацією жовчного міхура. Чоловіків було 151 (53%0, жінок 134 (47%). Вік хворих коливався від 31 до 88 років, в середньому становив 57,5 років. Результати та їх обговорення. За шкалою ентеральної недостатності II ухворих 1 групи сума балів становила 26,0 [22,0;27,0], 2 групи – 28,5 [26,0;31,0], 3 групи –20,0 [18,0; 22,0] (P< 0,001). Нижчі показники у хворих 3 групи обумовлені меншою сумою балів оцінювання інтраопераційних змін тонкої та товстої кишок. Проведено оцінювання тяжкості стану хворих за критерієм «наявність / відсутність релапаротомії» та «вижив/помер». У групі пацієнтів без релапаротомії сума балів за шкалою ентеральної недостатності II склала 23,5 [20,0; 28,8]. У групі з релапаротомією сума балів була більшою - 26,0 [22,8; 30,5] (Р=0.097). У групі тих, хто вижив, сума балів за шкалою ентеральної недостатності II становила - 24,0 [20,0; 27,0], у групі померлих - 31,0 [29,0; 34,0] (Р < 0.001). Висновки. Шкала ентеральної недостатності II при перитоніті включає доступні визначенню показники фізикального обстеження хворого, результати лабораторних та інструментальних досліджень, патологічні зміни, виявлені під час виконання операції: розповсюдженість перитоніту, характер ексудату, стан тонкої кишки. Вона є інформативною і прогностично значимою для визначення групи хворих з високим ризиком летальності. Тяжкість стану хворих з сумою балів більше 29 відображає високий ризик летальності хворих.

Introduction. Peritonitis remains an urgent challenge in modern surgery. When associated with complicated intra-abdominal infection, it is a poor prognostic factor, with mortality rates reaching up to 20%. Objective. To evaluate the prognostic value of the Enteral Insufficiency Score II in patients with peritonitis due to complicated intra-abdominal infection and its role in predicting treatment outcomes. Subjects and Methods. A retrospective analysis was conducted on 285 patients with peritonitis and complicated intra-abdominal infection. Patients were categorized into three groups according to the source of infection: Group 1 included 150 patients with gangrenous or gangrenous-perforated appendicitis; Group 2 consisted of 60 patients with perforation of the stomach, duodenum, small intestine, or large intestine; Group 3 included 75 patients with gallbladder perforation. The cohort included 151 men (53%) and 134 women (47%), aged 31–88 years (mean age 57.5 years). Disease severity was assessed using the Enteral Insufficiency Score II. Results and discussion. According to the Enteral Insufficiency Score II in patients of Group 1, the sum of points was 26.0 [22.0; 27.0], in Group 2 – 28.5 [26.0; 31.0], in Group 3 – 20.0 [18.0; 22.0], (P< 0,001). Lower rates in patients of Group 3 are due to a lower score of intraoperative changes in the small and large bowels. The evaluation was performed according to the criteria of presence/absence of relaparotomy and survived/died. In the group of patients without relaparotomy, the sum of scores on the Enteral Insufficiency Score II was 23.5 [20.0; 28.8]. In the group with relaparotomy the score was higher, 26.0 [22.8; 30.5] (P=0,097). In the group of survivors, the sum of Enteral Insufficiency Score II was 24.0 [20.0; 27.0], in the group of deaths – 31.0 [29.0; 34.0]. (P< 0,001). Conclusion. The Enteral Insufficiency Score II in peritonitis includes the indicators of physical examination of the patient, the results of laboratory and instrumental studies, pathological changes detected during surgery: the prevalence of peritonitis, the nature of the exudate, the condition of the small intestine. It is informative and prognostically significant for determining the group of patients at high risk of mortality. The severity of patients with a score of more than 29 reflects a high risk of mortality.