Дослідження стану імунної системи щурів при дії нітробензолу та метилтретбутилового ефіру в умовах холодового стресу та в умовах температурного оптимуму

Abstract

У статті наведені результати експериментальних досліджень з вивчення особливостей токсичної дії метилтретбутилового ефіру [МТБЕ] та нітробензолу [НБ] за критеріями змін показників стану імунної системи лабораторних тварин в умовах холодового стресу та в умовах температурного оптимуму. Дослідження проводили в умовах підгострого експерименту (1 міс. затравочного періоду) на лабораторних тваринах (статевозрілих щурах-самцях лінії WAG). Здійснювали 30-ти кратне введення НБ або МТБЕ в шлунок у дозі 1/10 ЛД50 (70 мг/кг для НБ, 500 мг/кг для МТБЕ) та утриманням тварин в двох різних температурних режимах по 4 години в день 5 разів на тиждень. Тварини були розділені на 4 групи по 6 тварин у кожній. Тварини 1-ї групи піддавалися дії НБ або МТБЕ при температурі повітря 25±2ºC (нормальна температура навколишнього середовища). Тварини 2-ї групи служили контролем по відношенню до тварин 1-ї групи. Тварини 3-ї групи піддавалися дії НБ або МТБЕ у сполученні зі зниженою температурою повітря 4±2ºC. Тварини 4-ї групи піддавалися ізольованій дії тільки зниженої температури 4±2ºC, тобто були контролем по відношенню до тварин 3-ї групи. Аналіз результатів експериментальних даних особливостей імунотоксичної дії НБ та МТБЕ в умовах холодового стресу свідчить про напругу імунної системи лабораторних тварин, яка виражається прогресуючою лімфопенією та зниженням фагоцитарної активності нейтрофілів щодо поглинання ксенобіотиків, особливо наприкінці періоду введення (після 30 введень). Імунотоксична дія НБ та МТБЕ в умовах температурного оптимуму свідчить про тимчасову напругу імунної системи, а саме – лейкоцитоз та лейкопенія на етапі лише після 5 та 15 затравок. Наприкінці затравочного періоду порушень показників стану імунної системи при дії НБ та МТБЕ в умовах температурного оптимуму не відмічалося, що може свідчити про позитивну адаптоспроможність організму лабораторних тварин на дію хімічних чинників (НБ та МТБЕ) за таких температурних умов. Таким чином, сполучена дія на організм НБ та МТБЕ на рівні їх ефективних концентрацій та зниженої температури обумовлює несприятливий вплив на адаптоспроможність організму. Отже, дані хімічні сполуки на стадії фізіологічної адаптації, тобто до формування патологічного процесу, ускладнюють формування специфічних і неспецифічних реакцій, відповідальних за адаптацію організму до дії іншого чинника виробничого або оточуючого середовища – зниженої температури повітря. Останній, у свою чергу, створює додаткове навантаження на біохімічні системи детоксикації, призводить до їх розбалансованості та зміни швидкості біотрансформації хімічного агента і швидкості розвитку токсичного процесу.