Взаємовплив хронічного обструктивного захворювання легенів та гіпертонічної хвороби на клінічний перебіг
No Thumbnail Available
Date
2018-04-18
Authors
Смирнова, Вікторія Іванівна
Науменко, О.О.
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Харківський національний медичний університет
Abstract
Мета: вивчити особливості клінічних проявів, при взємному впливі
хронічного обструктивного захворювання легенів (ХОЗЛ) в поєднанні з
гіпертонічною хворобою (ГБ).
Матеріали та методи: у дослідженні приймали участь 67 хворих, віковий
діапазон від 37 до 76 років, із встановленим діагнозом ХОЗЛ та ГХ. Тривалість
ХОЗЛ складала 7,6±2,6 років, артеріальної гіпертензії - 10,2±2,4 років, ХОЗЛ -
10,2±1,4 років, тривалість захворювання визначалась за даними медичної
документації. Для оцінки ступеня бронхіальної обструкції хворим була
проведена спірографія з визначенням показників ОФВ1 та ОФВ/ФЖЕЛ.
Обстежені були розділені на 2 групи: 1 група - 34 хворих на ХОЗЛ; 2 група - 33
хворих на ХОЗЛ та ГХ. Ступінь легеневій гіпертензії (ЛГ) визначали за даними
ехокардіоскопічного дослідження, методом визначення систолічного тиску у
легеневій артерії (СТЛА). Статистичний аналіз виконаний в програмі «Biostat».
Результати: встановлено, що основними скаргами були кашель, мокрота,
слабкість, задишка в спокої і нічні напади задухи, які достовірно частіше
реєструвалися у жінок (68,0%), ніж у чоловіків (36,2%, p <0,05). Оцінка частоти
виникнення загострень ХОЗЛ показала, що у хворих з ізольованим ХОЗЛ більш
ніж у половині випадків виявлено загострення 2 рази на рік (64,6%), ніж в групі
з сполученої патологією (26,4%, p0,01), де загострення виникали частіше: 3
рази на рік (28,0%, p0,01), 4 рази на рік (20,2%, p0,01) і більше 4-х разів на
рік (15,0%, p0,05).
При поєднанні ХОЗЛ та ГХ внаслідок спазму периферичних судин, що
потенціював розвиток дихальної недостатності (ДН) з наростанням гіпоксії, яка
й була більш значною у 2-й групі. Так, показники сатурації крові у хворих обох
груп склали відповідно 95,6 ± 0,3 і 92,5 ± 0,2%, (p0,05). Аналіз структури
ступенів тяжкості ДН, виявив більш високу поширеність важких ступенів в
групі з поєднаною патологією (80,1%), ніж з ізольованим ХОЗЛ (50,4%,
p0,01).
Результатом безпосереднього впливу ХОЗЛ на формування судинного
ушкодження та атерогенезу стало переважання у хворих 2-ї групи більш тяжкої
ГХ. Так ГХ ІІ ст., реєструвалася у 64,1% хворих, (p0,01), у чоловіків -27,1%, у
жінок 37,0%, (p0,05).
Паралельно при приєднанні ГХ посилюється гіпоксична вазоконстрикція
судин з ремоделюванням, що і зумовило найбільші значення СТЛА у хворих 2-ї
групи - 36,0 ± 2,8 мм.рт.ст., проти 28,9 ± 1,1 мм.рт.ст ., (p <0,05), що відповідало
ЛГ 2 ступеня.
53
Висновки: клінічна картина ХОЗЛ при поєднанні з гіпертонічною
хворобою характеризується більш тяжким перебігом у вигляді збільшення
частоти щорічних загострень, посиленням вентиляційних порушень,
наростання ступеня дихальної недостатності, легеневої і артеріальної
гіпертензії.
Description
Keywords
хронічне обструктивне захворювання легень, гіпертонічна хвороба
Citation
Смирнова В. І. Взаємовплив хронічного обструктивного захворювання легенів та гіпертонічної хвороби на клінічний перебіг / В. І. Смирнова, О. О. Науменко // Реалії, пріоритети та перспективи внутрішньої медицини : матеріали науково-практичної конференції (з міжнародною участю), присвяченої 125-річчю кафедри пропедевтики внутрішньої медицини № 1, основ біоетики та біобезпеки, Харків, 18 квітня 2018 р. / Харківський національний медичний університет. – Харків, 2018. – С. 52–53.