Стан центральної гемодинаміки у новонароджених із судомним синдромом

Abstract

Вступ. Статтю присвячено актуальному питанню сучасної неонатології – стану центральної гемодинаміки новонароджених. Внаслідок гіпоксії порушується регуляція діяльності серця і судин, що впливає на енергетичний обмін міокарда та призводить до зниження його скоротливої здатності, порушень ритму та провідності. Мета дослідження: вивчення особливостей центральної гемодинаміки у новонароджених із судомним синдромом. Матеріали і методи дослідження. Проведено обстеження 54 дітей у ранньому неонатальному періоді (аналіз акушерського анамнезу, фізикальне обстеження, ЕКГ, допплерехокардіографія, амплітудно-інтегрована електроенцефалографія). Результати та їх обговорення. Судомний синдром було виявлено у 21 (38,9%) дитини. Субклінічні судоми, підтверджені виявленням судомних патернів за даними амплітудно-інтегрованої електроенцефалографії, мали 12 (22,2%) немовлят. Серед дітей із клінічно діагностованими судомами 66,7% мали гіпокінетичний тип центральної гемодинаміки, 22,2% – нормокінетичний, 11,1% – гіперкінетичний. Схожий розподіл мав місце у групі дітей із субклінічними судомами: 58,3% – гіпокінетичний варіант, 25% – нормокінетичний, 16,7% – гіперкінетичний. Серед 33 дітей без судомногосиндрому спостерігалось рівномірне розподілення варіантів центральної гемодинаміки: гіпокінетичний – 39,4%, нормокінетичний – 30,3%, гіперкінетичний – 30,3%. Висновки. При обстеженні немовлят із судомним синдромом за допомогою допплерехокардографії не виявлено суттєвих відмінностей розподілення за варіантами центральної гемодинаміки у дітей із клінічними та субклінічними судомами. Новонароджені із судомним синдромом мають достовірно нижчий показник систолічного індексу, ніж немовлята без судом (р<0,05), що свідчить про превалювання у них прогностично несприятливого гіпокінетичного типу центральної гемодинаміки. За даними нашого дослідження його мають 61,9% немовлят із судомним синдромом.