Гендерні особливості черепно-мозкової травми при сприятливому та фатальному результаті захворювання.

Abstract

Анотація. Метою роботи була оцінка гендерних особливостей важкої черепно-мозкової травми зі сприятливим та фатальним результатом за допомогою шкал. Ретроспективний аналіз історій хвороби 299 хворих з важкою ізольованою ЧМТ показав, що у 219 (73±2,5)% хворих результат захворювання був сприятливий, у 80 (27±2,5)% – фатальний. У групі зі сприятливим результатом було (17±2,5)% жінок, з фатальним – (14±3,9)%. При госпіталізації в групі хворих зі сприятливим результатом захворювання більшість (59±3,3)% складали пацієнти з середнім ступенем важкості стану, у групі з фатальним результатом - більшість (73±5,0)% складали хворі з надважким станом за шкалою RTS. Гендерних відмінностей за важкістю стану в досліджуваних групах не виявлено. Хворі з фатальним результатом ЧМТ мали достовірно гірші показники за шкалою коми Глазго, ніж хворі зі сприятливим результатом. Середні значення ШКГ у групі хворих зі сприятливим результатом склали (12,6±2,4) бали, у групі з фатальним результатом - (7,3±2,8) бали. Групи за показником ШКГ достовірно відрізняються (за критерієм Манна-Уітні, р<0,05). Встановлено, що наявність коми І-го ступеня підвищує ризик фатального результату у 7,05 рази, а ІІ-го ступеня – у 8,7 рази. Гендерних відмінностей за станом свідомості при госпіталізації в досліджуваних групах не виявлено. Аналіз розподілу хворих обох досліджуваних груп з урахуванням статі за показником шкали непрацездатності DRS показав, що при госпіталізації у хворих обох статей зі сприятливим результатом захворювання спостерігалися стани часткової працездатності та середньо-важкого ступеня непрацездатності, а при фатальному результаті - (71±1,7)% чоловіків та (82±11,6)% жінок мали глибокий вегетативний статус. Ключові слова: черепно-мозкова травма, гендерні особливості, ступень важкості, рівень свідомості, непрацездатність.