Прогностичне значення панелі імуногістохімічних маркерів для визначення ризику рецидиву та прогресування неінвазивного раку сечового міхура

Abstract

Актуальність. Для діагностики та прогнозу клінічного перебігу неінвазивного уротеліального раку сечового міхура (НУРСМ) існує величезна кількість алгоритмів, заснованих як на клініко-морфологічних ознаках, так і на даних імуногістохімічних (ІГХ) досліджень з використанням великої кількості маркерів, зокрема p53, Ki-67, VEGF, E-кадгерин, MMP, bcl та ін. Науковий та практичний інтерес представляє комплексна оцінка прогностичного значення ряду основних маркерів ІГХ, які використовуються для діагностики та прогнозування раку сечового міхура, впливу процесів епітеліально-мезенхімальної трансформації (ЕМТ) та імунної відповіді на ризик рецидиву та пухлинної прогресії. Мета роботи – вивчити прогностичне значення панелі маркерів ІГХ для визначення ризику рецидиву, прогресування НУРСМ. Матеріали і методи. Матеріал був представлений хірургічно видаленими уротеліальними раками сечового міхура ступеня інвазії Т1 (проростання пухлини у підслизовий шар без інвазії у м’язовий) у 42 хворих. Під рецидивом передбачалося виникнення пухлини протягом 5 років після оперативного лікування. Термін «прогресія» означав проростання пухлини в м’язовий шар, тобто перехід пухлини з м’язово-неінвазивного в м’язово-інвазивний, що має велике прогностичне значення для даного виду раку. Дослідження ІГХ проводили з використанням первинних моноклональних антитіл (МСАТ) виробництва DAKO (Данія), готових до використання до p53, p63, Ki67, E-кадгерину, N-кадгерину, CK7, CK20, віментину (VimentinV9), MMP-9, TGF-β1, VEGF, CD34+, CD3+, CD4+, CD8+, CD20+, CD68+, колагену IV. Для вивчення процесів ЕМТ використовували епітеліальні маркери (Е-кадгерин, цитокератини 20 (СК20) та 7 (СК7) та мезенхімальні маркери (N-кадгерин і віментин). Статистичну обробку результатів дослідження проводили за допомогою пакета Statistica 6.0. Результати та їх обговорення. Виявлено, що прогностичне значення рецидиву НУРСМ мають такі маркери: р53, CD3+, CD8+, CD68+; рецидиву з прогресуванням: Ki-67 та MMP-9. У міру зниження диференціювання НУРСМ ми спостерігали збільшення експресії віментину, Ki-67, MMP-9, VEGF, CD3+, CD8+, CD68+, p53, CD34 та зниження експресії E-кадгерину, CK20, колагену IV, р63. Ми встановили взаємозв’язок між клінічною поведінкою процесів НУРСМ та ЕMT. Так, для раку з рецидивами, але без прогресування характерна 1 стадія ЕМТ (р < 0,05), а для НУРСМ з рецидивами та прогресуванням – 2 стадія ЕМТ (р < 0,05). Доведено асоціацію ЕМТ з імуноклітинною інфільтрацією НУРСМ. Поява ЕМТ при НУРСМ асоційована з наростанням вираженості інфільтрації CD68+-макрофагами (p < 0,01), CD3+T-лімфоцитами (p < 0,05), у тому числі як CD8+ (p < 0,01), так і CD4+ (p < 0,05) клітинами. Висновки. Для раку з рецидивом без прогресування характерна ЕМТ 1-ї стадії пухлинних клітин (р < 0,05), а для НУРСМ з рецидивом та прогресуванням – ЕМТ 2-ї стадії (р < 0,05). Доведено асоціацію ЕМТ з імуноклітинною інфільтрацією НУРСМ. Поява ЕМТ при НУРСМ асоційована з наростанням вираженості інфільтрації CD68+ макрофагами (p < 0,01), CD3+T-лімфоцитами (p < 0,05), у тому числі як CD8+ (p < 0,01), так і CD4+ (p < 0,05) клітинами.