Визначення білків гострої фази в крові щурів після імплантації поліпропіленових хірургічних сіток із покриттям на основі танталу та його похідних.

Abstract

Сьогодні у світі використовують понад 30 видів поліпропіленових хірургічних сіток, однак статистика з приводу вторинного запального процесу після імплантації й досі залишається невтішною. Оскільки поліпропіленові хірургічні сітки погано розкладаються в організмі, вони можуть стимулювати навколишні тканини до розвитку запального процесу, який спричиняє виникнення спайок. Протягом останніх 50 років тантал з успіхом використовують для вироблення біосумісних медичних імплантів у хірургії, ортопедії та стоматології. Неодноразово відзначалися його чудові протизапальні та антибактеріальні властивості, що вказує на можливість його використання як покриття для сітчастих імплантів. Для кращого прогнозування результату після імплантації біомедичних матеріалів важливо визначити вміст білків гострої фази, а саме – С-реактивного білка, гаптоглобіну та церулоплазміну. Мета дослідження: визначити вміст білків гострої фази, а саме – С-реактивного білка, гаптоглобіну та церулоплазміну у крові щурів після імплантації хірургічних сіток з покриттям на основі танталу, оксиду танталу та нітриду танталу. Методи дослідження. До експериментальної групи увійшли 40 щурів – самців популяції WAG. За допомогою хірургічного втручання було імплантовано поліпропіленову хірургічну сітку розміром 15×15 мм міжчеревною стінкою та різними відділами товстої кишки. Через 28 діб після оперативного втручання було проведено декапітацію експериментальних тварин цервікальною дислокацією. Зразки крові використовували для визначення вмісту С-реактивного білка, вмісту гаптоглобіну та вмісту церулоплазміну. Результати та обговорення. Вміст С-реактивного білка в крові щурів був статистично на 260 % вище в експериментальній групі, якій було імплантовано хірургічну сітку без покриття, та на 228,8 % вище в експериментальній групі, якій було імплантовано поліпропіленову хірургічну сітку з покриттям на основі нітриду танталу порівняно з результатами у групі інтактних тварин. Вміст гаптоглобіну статистично був на 110,5 % вище та церулоплазміну статистично був на 52,6 % вище в групі з хірургічною сіткою без покриття порівняно з результатами групи інтактних тварин. Схожі результати ми отримали в експериментальній групі, якій було імплантовано поліпропіленову хірургічну сітку з покриттям на основі нітриду танталу. Вміст гаптоглобіну був на 130 % вище та вміст церулоплазміну був на 50,6 % вище статистично порівняно з результатами групи інтактних тварин. У групах, яким було імплантовано поліпропіленові хірургічні сітки з покриттям на основі танталу та оксиду танталу, вміст С-реактивного білка був вище на 113,3 % та 95,5 % відповідно порівняно з результатами у групі інтактних тварин. Вміст гаптоглобіну у групі з покриттям на основі танталу був на 83,8 % вище та вміст церулоплазміну був на 32,6 % вище порівняно з результатами, отриманими у групі інтактних тварин. У групі з покриттям на основі оксиду танталу вміст гаптоглобіну був на 60,1 % вище та вміст церулоплазміну був на 29,3 % вище порівняно з результатами, отриманими у групі інтактних тварин. Висновок. За результатами дослідження встановлено, що поліпропіленові хірургічні сітки, покриті танталом та оксидом танталу, значно зменшують запальну реакцію порівняно з сітками без покриття та сітками з покриттям нітридом танталу. Це підтверджується нижчими рівнями ключових маркерів запалення, що свідчить про покращену біосумісність і протизапальну дію покриттів з танталу та оксиду танталу.