Хірургічне лікування ускладненого раку товстої кишки: ретроспективне дослідження

Abstract

Актуальність. Велика кількість рекомендацій та даних щодо лікування усклад-неного раку товстої кишки є суперечливими. Мета роботи – проведення ретроспективного комплексного аналізу найближчих результатів хірургічного лікування ускладненого раку товстої кишки. Матеріали та методи. Проведено двоцентрове дослідження «випадок-контроль» за участю 274 пацієнтів обох статей, середній вік яких становив 70,2 ± 2,6 р. Результати. Дослідження показало, що 70,1% хворих мали гостру кишкову непрохідність, 26,3% – перфоративний рак, інші – кровотечу (0,7%) і поєднання перфорації та непрохідності (2,9%). Хворі були розподілені на чотири групи за наявністю цих ускладнень. Демографічні характеристики, класифікація Американського товариства анестезіологів та типи супутньої патології у всіх пацієнтів не відрізнялися (p > 0,05). Локалізація пухлини в товстій кишці досто-вірно не відрізнялася між групами пацієнтів (p > 0,2714): найчастіше пухлини локалізувались у лівій половині товстої кишки (56,6%). Пʼятдесяти шести (20,4%) хворим було проведено невідкладні операції протягом двох годин після госпіталізації, а 204 (74,5%) були терміново прооперовані протягом шести годин після госпіталізації у відділення невідкладної хірургії. Ще 14 хворим (5,1%) було проведено відстрочені операції після досягнення стабілізації їх стану. Всього було виконано 137 резекцій товстої кишки, з яких 48,2% – з первинним анастомозом, а 51,8% – з формуванням ілеостоми або колостоми; 11 (4%) із 274 пацієнтів використовували техніку «no touch», у 13 (4,7%) пацієнтів для лікування септич-ного шоку застосовували підхід «хірургії контролю пошкоджень». Загальна летальність становила 10,2%, причому найвища летальність спостерігалася у хворих на комбінований обструктивний і перфоративний рак товстої кишки (37,5%, p < 0,05). Найбільш частою причиною смертності протягом 30 днів було прогресування поліорганної недостатності на тлі генералізованого перитоніту та абдомінального сепсису. Середня тривалість перебування в стаціонарі хворих становила 17 днів. Висновки. При наявності пухлини справа, на відміну від лівобічної локалізації, можливе одномоментне оперативне втручання, а саме правобічна геміколекто-мія з ілеотрансверзоанастомозом, якщо загальний стан хворого та можливості місцевої лікарні дозволяють це втручання. При лівобічній локалізації пухлини оптимальним оперативним втручанням в наших умовах є обструктивна резекція товстої кишки. Симптоматичні операції, такі як накладення анастомозів або формування стоми без видалення пухлини, які виконуються у найбільш тяжких і задавнених категорій пацієнтів з ускладненим раком товстої кишки, часто повʼязані з високою післяопераційною летальністю.