Хірургічне лікування ускладненого раку товстої кишки: ретроспективне дослідження

Loading...
Thumbnail Image

Date

Editor(s)

Journal Title

Journal ISSN

Volume Title

Publisher

Державна установа «Інститут медичної радіології та онкології ім. C. П. Григор’єва Національної академії медичних наук України».

Abstract

Актуальність. Велика кількість рекомендацій та даних щодо лікування усклад-неного раку товстої кишки є суперечливими. Мета роботи – проведення ретроспективного комплексного аналізу найближчих результатів хірургічного лікування ускладненого раку товстої кишки. Матеріали та методи. Проведено двоцентрове дослідження «випадок-контроль» за участю 274 пацієнтів обох статей, середній вік яких становив 70,2 ± 2,6 р. Результати. Дослідження показало, що 70,1% хворих мали гостру кишкову непрохідність, 26,3% – перфоративний рак, інші – кровотечу (0,7%) і поєднання перфорації та непрохідності (2,9%). Хворі були розподілені на чотири групи за наявністю цих ускладнень. Демографічні характеристики, класифікація Американського товариства анестезіологів та типи супутньої патології у всіх пацієнтів не відрізнялися (p > 0,05). Локалізація пухлини в товстій кишці досто-вірно не відрізнялася між групами пацієнтів (p > 0,2714): найчастіше пухлини локалізувались у лівій половині товстої кишки (56,6%). Пʼятдесяти шести (20,4%) хворим було проведено невідкладні операції протягом двох годин після госпіталізації, а 204 (74,5%) були терміново прооперовані протягом шести годин після госпіталізації у відділення невідкладної хірургії. Ще 14 хворим (5,1%) було проведено відстрочені операції після досягнення стабілізації їх стану. Всього було виконано 137 резекцій товстої кишки, з яких 48,2% – з первинним анастомозом, а 51,8% – з формуванням ілеостоми або колостоми; 11 (4%) із 274 пацієнтів використовували техніку «no touch», у 13 (4,7%) пацієнтів для лікування септич-ного шоку застосовували підхід «хірургії контролю пошкоджень». Загальна летальність становила 10,2%, причому найвища летальність спостерігалася у хворих на комбінований обструктивний і перфоративний рак товстої кишки (37,5%, p < 0,05). Найбільш частою причиною смертності протягом 30 днів було прогресування поліорганної недостатності на тлі генералізованого перитоніту та абдомінального сепсису. Середня тривалість перебування в стаціонарі хворих становила 17 днів. Висновки. При наявності пухлини справа, на відміну від лівобічної локалізації, можливе одномоментне оперативне втручання, а саме правобічна геміколекто-мія з ілеотрансверзоанастомозом, якщо загальний стан хворого та можливості місцевої лікарні дозволяють це втручання. При лівобічній локалізації пухлини оптимальним оперативним втручанням в наших умовах є обструктивна резекція товстої кишки. Симптоматичні операції, такі як накладення анастомозів або формування стоми без видалення пухлини, які виконуються у найбільш тяжких і задавнених категорій пацієнтів з ускладненим раком товстої кишки, часто повʼязані з високою післяопераційною летальністю.

Description

Citation

Хірургічне лікування ускладненого раку товстої кишки: ретроспективне дослідження / І. А. Криворучко, Ю. В. Іванова, А. В. Сивожелізов, М. М. Нессонова, М. В. Книгін // Український радіологічний та онкологічний журнал. – 2025. – № 2 (33). – С. 154–170. – DOI: https://doi.org/10.46879/ukroj.2.2025.154-170.

Endorsement

Review

Supplemented By

Referenced By