Дослідження стану мембран еритроцитiв крові щурiв за допомогою флуоресцентного зонда за умов впливу наночастинок ортованадату гадолiнiю ітрію та поліетиленгліколю-400

Abstract

Наноматеріали на основі рідкоземельних металів почали широко використовуватися в медицині при проведенні променевої терапії пацієнтам з онкологічними захворюваннями. Однак опромінення наночастинок (НЧ) генерує велику кількість електронів ближньої дії, що може викликати їх модифікацію. Поліетиленгліколь-400 (ПЕГ-400) є непроникаючою у клітину речовиною, яка має властивість адсорбуватися на поверхні мембрани, викликаючи зміни її структури та величину заряду, вбудовуючись в її гідрофобні ділянки та взаємодіючи з жирнокислотними хвостами фосфоліпідів або гідрофобними областями інтегральних білків. Для дослідження стану мембран еритроцитів щурів за умов впливу НЧ (на тлі опромінювання та без нього) та ПЕГ-400 було застосовано флуоресцентний зонд O1O (2-(2-гідрокси-феніл)-5-феніл-1,3-оксазол), параметри флуоресценції якого залежать від полярності та протонодонорної здатності його мікрооточення. Оскільки збільшення гідратації ліпідного бішару клітинних мембран призводить до збільшення протонодонорної здатності та полярності мембранного середовища, зонд О1О можна використовувати для виявлення змін гідратації ліпідних мембран. Експериментальне вивчення спектру флуоресценції зонда О1О у суспензії еритроцитів крові щурів, що зазнавали дії поліетиленгліколю-400, свідчить про формування на поверхні мембран додаткової оболонки з його молекул. Дослідження спектру флуоресценції зонда О1О у суспензії еритроцитів крові щурів, що зазнавали дії НЧ ортованадату гадоліній ітрію, активованого європієм у дозах 100 мкг/кг і 200 мкг/кг, як в умовах їх попереднього УФ опромінення, так і без нього, змін у мембранах еритроцитів щурів не виявило.