Вплив шкідливих чинників в пошкодженні печінки в системі мати-плацента-плід
| dc.contributor.author | Кузнецова, Мілена Олександрівна | |
| dc.contributor.author | Кузнєцова, Ірина Костянтинівна | |
| dc.contributor.author | Бібіченко, Вікторія Олександрівна | |
| dc.contributor.author | Сипало, Анна Олегівна | |
| dc.contributor.author | Мещєрякова, Ірина Павлівна | |
| dc.contributor.author | Кузнецов, Костянтин Андрійович | |
| dc.date.accessioned | 2025-10-22T19:33:43Z | |
| dc.date.issued | 2025 | |
| dc.description.abstract | Патологія шлунково-кишкового тракту займає одне з перших місць в структурі смертності населення України та країн ЄС. Особливе занепокоєння лікарів та науковців викликає той факт, що найбільшого поширення вона набула серед дитячого населення. Науковими дослідженнями доведено, що одним з чинників які викликають розвиток захворювань є вплив пренатальних чинників, зокрема стресу. Так, була доведена його роль в розвиту порушень статевої поведінки та безпліддя, а також в розвитку артеріальної гіпертензії у потомства, яке піддавалось його пренатальному впливу на ранніх етапах онтогенезу. Метою даного дослідження було визначення впливу раціону з надлишком поживних речовин і хронічного стресу на структуру і функцію печінки в системі мати-плацента-плід. Матеріали та методи. Дослідження виконане на, 20 самицях популяції WAG та їх новонародженому потомстві. Тварин було розподілено на 3 групи: 1) контрольна – щури отримували базовий раціон віварію та перебували в стандартних умовах; 2) друга група – тварини отримували раціон з надлишком поживних речовин; 3) третя – тварини знаходились в умовах хронічного гіподинамічного стресу. Для досягнення мети дослідження було використано комплекс морфометричних та біохімічних методів, а також проведено огляд літературних джерел. Результати. За даними, які було отримано доволі цікаву інформацію, а саме за морфо метричними дослідженнями було встановлено, що по-перше у самиць та їх новонародженого потомства мало місце майже однаковий характер структурних змін, що найбільш чітко простежувалось в 3-й групі. По-друге, у самиць щурів та їхнього потомства в 2-й та 3-й групах виявляли односпрямований характер змін в фракційному складі ліпідів (накопичення ХС, ТГ та НЕЖК) при зниженні ФЛ і рівня глікогену (переважно в 3-й групі). По-третє, отримані дані вказують на більш інтенсивний характер пошкодження як печінки матері так і потомства при впливі хронічного гіподинамічного стресу, порівняно з впливом надлишкового раціону харчування, коли найбільше страждала структура і функція саме органу матері, водночас у потомства виявляли лише функціональні зміни без значних змін в його морфології. Висновки. Отримані к ході дослідження дані свідчать про найбільш шкідливий вплив на структурно-функціональний стан печінки в системі мати-плід, хронічного стресу та менш виразний – вживання раціону з надлишком поживних речовин, коли найбільшого пошкодження зазнавала саме печінка матері порівняно з новонародженим потомством. Своєю чергою виявлені зміни у новонародженого потомства отриманого від таких щурів в подальшому можуть лягти в основу розвитку більш важкої органічної патології та метаболічних порушень в майбутньому. | |
| dc.identifier.citation | Вплив шкідливих чинників в пошкодженні печінки в системі мати-плацента-плід / М. О. Кузнецова, І. К. Кузнєцова, В. О. Бібіченко, А. О. Сипало, І. П. Мещєрякова, К. А. Кузнецов // Перспективи та інновації науки. Серія Педагогіка, Психологія, Медицина. – 2025. – Випуск 7 (53). – С. 2047–2062. | |
| dc.identifier.uri | https://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/36773 | |
| dc.language.iso | uk | |
| dc.subject | екзогенні чинники | |
| dc.subject | печінка | |
| dc.subject | система мати-плід | |
| dc.subject | щури | |
| dc.subject | 2025у | |
| dc.title | Вплив шкідливих чинників в пошкодженні печінки в системі мати-плацента-плід | |
| dc.type | Article |
