Вплив шкідливих чинників в пошкодженні печінки в системі мати-плацента-плід

Abstract

Патологія шлунково-кишкового тракту займає одне з перших місць в структурі смертності населення України та країн ЄС. Особливе занепокоєння лікарів та науковців викликає той факт, що найбільшого поширення вона набула серед дитячого населення. Науковими дослідженнями доведено, що одним з чинників які викликають розвиток захворювань є вплив пренатальних чинників, зокрема стресу. Так, була доведена його роль в розвиту порушень статевої поведінки та безпліддя, а також в розвитку артеріальної гіпертензії у потомства, яке піддавалось його пренатальному впливу на ранніх етапах онтогенезу. Метою даного дослідження було визначення впливу раціону з надлишком поживних речовин і хронічного стресу на структуру і функцію печінки в системі мати-плацента-плід. Матеріали та методи. Дослідження виконане на, 20 самицях популяції WAG та їх новонародженому потомстві. Тварин було розподілено на 3 групи: 1) контрольна – щури отримували базовий раціон віварію та перебували в стандартних умовах; 2) друга група – тварини отримували раціон з надлишком поживних речовин; 3) третя – тварини знаходились в умовах хронічного гіподинамічного стресу. Для досягнення мети дослідження було використано комплекс морфометричних та біохімічних методів, а також проведено огляд літературних джерел. Результати. За даними, які було отримано доволі цікаву інформацію, а саме за морфо метричними дослідженнями було встановлено, що по-перше у самиць та їх новонародженого потомства мало місце майже однаковий характер структурних змін, що найбільш чітко простежувалось в 3-й групі. По-друге, у самиць щурів та їхнього потомства в 2-й та 3-й групах виявляли односпрямований характер змін в фракційному складі ліпідів (накопичення ХС, ТГ та НЕЖК) при зниженні ФЛ і рівня глікогену (переважно в 3-й групі). По-третє, отримані дані вказують на більш інтенсивний характер пошкодження як печінки матері так і потомства при впливі хронічного гіподинамічного стресу, порівняно з впливом надлишкового раціону харчування, коли найбільше страждала структура і функція саме органу матері, водночас у потомства виявляли лише функціональні зміни без значних змін в його морфології. Висновки. Отримані к ході дослідження дані свідчать про найбільш шкідливий вплив на структурно-функціональний стан печінки в системі мати-плід, хронічного стресу та менш виразний – вживання раціону з надлишком поживних речовин, коли найбільшого пошкодження зазнавала саме печінка матері порівняно з новонародженим потомством. Своєю чергою виявлені зміни у новонародженого потомства отриманого від таких щурів в подальшому можуть лягти в основу розвитку більш важкої органічної патології та метаболічних порушень в майбутньому.