Лейкотрієн С4, імунозапальні маркери та оксидативний стрес при гострій серцевій недостатності

Abstract

Дисертація присвячена дослідженню рівней ЛТС4, ФНП-α, ІЛ-6, СРБ та показників ОС при гострій серцевій недостатності, оптимізаціі лікування ГСН включенням в стандартну терапію водорозчинної форми інгібітору 5-ЛО кверцетину. При всіх клінічних варіантах ГСН (ГДСН, ГГСН, ГЛШН) визначалося збільшення рівня ЛТС4, ФНП-α, ІЛ-6, СРБ, найбільш виражене при ГЛШН і систолічній дисфункції міокарда. Найбільші значення МДА, ДК, ЦП, каталази визначалися при ГЛШН і зниженій інотропній функції міокарда, ступінь активації процесів пероксидації переважала над збільшенням утворення ферментів АОС. При ГЛШН виявлені найбільш високі показники ремоделювання міокарда, низька ФВ, переважно рестриктивний тип діастолічної дисфункції. При ГДСН і ГГСН показники гемодинаміки, відрізняючись від контролю, ще перебували в межах загальноприйнятих норм (за винятком підвищення ІММЛШ), діастолічна дисфункція при ГГСН характеризувалася типом порушення релаксації, при ГДСН − сполученням типів порушеної релаксації й псевдонормальним. Лікування ГСН традиційною терапією із включенням кверцетину супроводжувалося більш вираженим зниженням рівнів ФНП-α, ЛТС4, МДА, ДК, збільшенням активності каталази, що реалізувалося в більше істотній зміні структури й функції міокарда, клінічного статусу, особливо у хворих із систолічною дисфункцією міокарда.