Ефективність протидії навантаженням на кручення різних варіантів остеосинтезу відламків гомілки (за результатами математичного моделювання)
Date
2022-03
Authors
Карпінський, Михайло Юрійович
Строєв, Максим Юрійович
Березка, Микола Іванович
Григорук, Вікторія Володимирівна
Яресько, Олександр Володимирович
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
Останнім часом спостерігається тенденція до високих статистичних показників кількості переломів кісток нижніх кінцівок (47,3 %), із яких діафізарні переломи кісток гомілки становлять 45‒56 %. Мета. Провести порівняльний аналіз напружено-деформованого стану моделей гомілки з переломом великогомілкової кістки під впливом навантаження на кручення за різних варіантів остеосинтезу та залежно від ваги ацієнта. Методи. Моделювали перелом у середній третині діафіза великогомілкової кістки та три види остеосинтезу — за допомогою апарата зовнішньої фіксації (АЗФ), накісткової пластини та інтрамедулярного стрижня. До великогомілкового плато кістки прикладали крутний момент величиною 7 Нм та 12 Нм. Результати. Визначено, що зміни величин напружень у кістковій тканині лінійно залежать від ваги пацієнта. За умов моделювання стабілізації перелому за допомогою АЗФ та інтрамедулярного стрижня напруження в ділянці перелому виявилися значно нижчими за рівень показників неушкодженої кістки. У цій самій зоні в моделі з накістковою пластиною значення рівня напружень були меншими за модель із неушкодженою кісткою, але зі збільшенням ваги пацієнта до 120 кг ці показники майже вирівнялися. У дистальному відділі великогомілкової кістки найвищий рівень напружень зафіксовано
в моделі з остеосинтезом інтрамедулярним стрижнем, а в проксимальному — напруження, які перевищили показники моделі з неушкодженою кісткою, визначено за умов використання АЗФ. У металевих конструкціях найбільші напруження виявлено в накістковій пластині. Висновки.
Найбільші напруження в зоні перелому (5,8‒9,9 МПа) та на металевій конструкції (360,0‒617,0 МПа) зафіксовано в моделі з накістковою пластиною. У моделі з АЗФ у зоні перелому напруження були на рівні 0,1‒0,2 МПа, у проксимальному відділі великогомілкової кістки — 6,3‒10,8 МПа, у моделі з інтрамедулярним стрижнем — 0,1‒0,2 МПа та 0,5‒0,9 МПа відповідно.У дистальному відділі напруження
в останній моделі залишилися високими — 11,7‒20,1 МПа.
Description
Keywords
гомілка, перелом, кручення, остеосинтез
Citation
Ефективність протидії навантаженням на кручення різних варіантів остеосинтезу відламків гомілки (за результатами математичного моделювання) / М. Карпінський, М. Строєв, М. Березка, В. Григорук, О. Яресько // Ортопедія, травматологія та протезування. – 2022. – № 1/2. – С. 36–44. – DOI: http://dx.doi.org/10.15674/0030-598720221.