Ведення вагітності та пологів у жінок з цукровим діабетом в сучасних умовах

Abstract

Метою роботи стало визначення оптимального та своєчасного розродження вагітних з цукровим діабетом з урахуванням можливих перинатальних ускладнень. Було обстежено 90 вагітних, з них 70 з цукровим діабетом та 20 з фізіологічним перебігом вагітності (контрольна група). В залежності від метода пологозбудження були розподілені на 2 підгрупи - 40 жінок, яким пологозбудження проведено шляхом піхвового введення антигестагена - міфепристону (основна група); 30 вагітних, яким преіндукцію проводили за допомогою ПГЕ2 (група порівняння). Ефективність пологозбудження в основній групі склала 90%, в групі порівняння - 66,7%. В задовільному стані народилося 80% дітей основної групи та 53,3% в групі порівняння. Маса новонароджених у жінок з ЦД дорівнювала 3750±370 г, вірогідно не відрізняючись в основній групі та в групі порівняння, в контрольній групі - 3320±280 г. Респіраторну підтримку отримали 16,5% новонароджених, неврологічні порушення відзначалися у 10% новонароджених з групи порівняння у вигляді м'язового гіпотонусу або гіпертонусу та збудження -30%. Вплив міфепристону на стан вагітної та новонародженого при ЦД є досить актуальним, тому що не дивлячись на наявність наукових досліджень питання преіндукції та індукції пологів у жінок з ЦД залишається дискусійним через відсутність протоколу з рекомендаціями щодо показань до пологозбудження, методам підготовки до нього у вагітних з різними формами цукрового діабету. Інтравагінальне введення міфепристону не підвищує рівень глюкози у жінок з ЦД та не викликає гіперстимуляцію та зміни стану плода та новонародженого. Таким чином, оптимізація індукції пологів у жінок з ЦД обумовлена підготовкою до пологорозродження за допомогою антипрогесторонового препарату інтравагінально, який при такій формі застосування не підвищує цукор в крові та не викликає розвиток кольпіту або хоріоамніоніту.