Вибір системи оцінки тяжкості бойової хірургічної травми в поранених із вогнепальними дефектами м’яких тканин на І–ІІ рівнях медичного забезпечення

Abstract

Мета роботи: вивчити особливості комбінації ПІ та AdTS під час діагностичних алгоритмів у ході лікувально-діагностичного процесу в поранених із вогнепальними дефектами м’яких тканин та довести ефективність. Матеріали і методи. У дослідження було включено 342 поранені, з яких 128 – поранені основної групи та 214 – поранені групи порівняння. В основній групі на перший рівень медичного забезпечення надійшли всі 128 (100 %) поранених із вогнепальними дефектами мʼяких тканин. Медичну допомогу за першим рівнем надавали військовослужбовці Збройних Сил України в порядку само- та взаємодопомоги в 87 (68,0 %) випадках, санітари-інструктори – в 26 (20,3 %), фельдшери – в 12 (9,4 %), лікарі – в 3 (2,3 %). У групі порівняння всі 214 поранених із вогнепальними дефектами мʼяких тканин становили вихідний потік. Після надання медичної допомоги за першим рівнем нетяжку травму за шкалою AdTS та ПІ мали 74 (34,6 %) поранених, тяжку – 112 (52,3 %) та вкрай тяжку – 28 (13,1 %). Відповідно до планіметричної класифікації вогнепальних дефектів мʼяких тканин надвеликі розміри ушкоджень мали 14 (6,5 %) поранених, великі – 70 (32,7 %), середні – 130 (60,8 %) поранених групи порівняння. Результати досліджень та їх обговорення. Аналіз отриманих результатів дає змогу зробити висновок про необхідність визначеня тяжкості бойової хірургічної травми в поранених із вогнепальними дефектами мʼяких тканин на рівнях медичного забезпечення саме за запропонованою методикою. Швидка об’єктивна оцінка тяжкості бойової хірургічної травми в поранених із вогнепальними дефектами мʼяких тканин була невід’ємною складовою вибору диференційованої тактики надання хірургічної допомоги пораненим із мультимодальним підходом до реконструкції вогнепальних дефектів мʼяких тканин інфузійно-трансфузійної терапії і визначення можливості виконання медичної евакуації. Таким чином, шкалу AdTS та ПІ слід вважати комплексними діагностичними критеріями тяжкості бойової хірургічної травми в поранених із вогнепальними дефектами мʼяких тканин, які дають змогу оцінити стан периферичного кровотоку і своєчасно оптимізувати методи інтенсивної терапії та обрати відповідну хірургічну тактику лікування.