Спосіб діагностики гемодинамічно значущої відкритої артеріальної протоки у недоношених новонароджених, які знаходяться на штучній вентиляції легенів з FiO2 40 % і більше

Thumbnail Image

Date

2015-02-25

Authors

Сенаторова, Ганна Сергіївна
Бойченко, Альона Дмитрівна
Гончарь, Маргарита Олександрівна
Кондратова, Ірина Юріївна

Journal Title

Journal ISSN

Volume Title

Publisher

Abstract

Спосіб діагностики гемодинамічно значущої відкритої артеріальної протоки у недоношених новонароджених, які знаходяться на штучній вентиляції легенів, включає допплерехокардіологічне дослідження стану гемодинамічно значущої відкритої артеріальної протоки та рентгенологічне дослідження легенів. При проведенні штучної вентиляції легенів з FiO 2 40 % і більше за рентгенологічним дослідженням легенів додатково розраховують кардіоторакальний індекс з врахуванням його діагностичного значення більше 60 %. При допплерехокардіографічному дослідження додатково оцінюють збільшення лінійного розміру лівого шлуночка на 10 % і більше від первісного розміру з гіпертрофією стінки, порушення діастолічної функції лівого шлуночка за типом уповільненої релаксації, наявність діастолічного обкрадання або антеградного кровотіку в нирковій і/або мезентеріальних артеріях або реверсного кровотіку в черевній аорті при дослідженні динаміки ехокардіографічної картини щоденно.

Description

Корисна модель належить до медицини, а саме до педіатрії, і може бути використана для діагностики гемодинамічно значущої відкритої артеріальної протоки у недоношених новонароджених, які знаходяться на штучній вентиляції легенів з FiO 2 40 % і більше. Відомо, що на стан новонародженої дитини впливає гемодинамічний статус, який суттєво залежить від функціонуючої відкритої артеріальної протоки (ВАП). Гемодинамічна значущість відкритої артеріальної протоки (ГЗВАП) обумовлює тяжкий стан новонародженого, киснезалежність та вимагає проведення тривалої штучної вентиляції легенів (ШВЛ). Остання, в свою чергу, може бути причиною розвитку інфекційних ускладнень і, як наслідку, бронхолегеневої дисплазії. Основна тенденція в терапії ГЗВАП – закрити протоку якомога раніше і, за можливості, до появи ускладнень, що обумовлює необхідність раннього та точного діагностування стану ВАП. Стандартом стартової діагностики ГЗВАП є проведення допплерехокардіографії в перші 48 годин життя всім новонародженим з групи ризику: новонароджені з гестаційним віком <30 тижнів, новонароджені з гестаційним віком 31-34 тижнів, якщо їм проводилась штучна вентиляція легенів (ШВЛ), вводився сурфактант, новонароджені розвинули легеневу кровотечу в перші 48 годин життя. Повторне дослідження проводять не пізніше, ніж через 48 годин, а також у разі, якщо дитина потребує жорстких параметрів ШВЛ, з'явився змішаний/метаболічний ацидоз, ознаки інфекційного токсикозу, вислуховується систолічний шум та отримані інструментальні показники допплерехокардіографії: діаметр артеріальної протоки більш 1,5 мм у новонароджених вагою <1500 г або більше 1,4 мм/кг у новонароджених вагою ≥1500 г; наявність ліво-правого шунтування крові по протоці; наявність ретроградного кровотіку в постдуктальній аорті, що становить ≥50% антеградного кровотіку; відношення розміру лівого передсердя до кореня аорти (LA/Ao) ≥1,4; діастолічна швидкість кровотіку в легеневій артерії ≥0,2 м/с; відношення серцевого викиду лівого шлуночка до кровотіку у верхній порожнистій вені (LVO/SVC) ≥4; відношення кінцевого діастолічного розміру лівого шлуночка до кореня аорти (LV/Ao) ≥2,1; індекс судинної резистентності (ІR) у передній мозковій артерії ≥0,8; наявність антеградного кровотіку в нирковій і/або мезентеріальній артеріях (ІR) = 1,0. Всім недоношеним новонародженим виконують рентгенологічне дослідження легенів з оцінкою судинного малюнку [Протокол ведения недоношенных детей с гемодинамически значимым функционирующим артериальным протоком. Под редакцией: акад. РАМН Н.Н. Володина, проф. Е.Н. Байбариной. - Москва, 2010. – 29 с.]. Даний спосіб діагностики гемодинамічно значущої відкритої артеріальної протоки у недоношених новонароджених, які знаходяться на ШВЛ, є найбільш близьким до того, що заявляється за технічною суттю та результатом, який може бути досягнутим, тому його обрано в якості прототипу. У більшості випадків використання зазначеного Протоколу приводить до встановлення остаточного діагнозу ГЗВАП, але є значна кількість пацієнтів, що знаходяться на штучній вентиляції легенів з фракцією О 2 більше 40%, і у яких ГЗВАП своєчасно не діагностується, що призводить до розвитку ускладнень. Під час проведення допплерехокардіографії (ДЕХОКГ) новонародженим, у яких проведено протезування функції дихання з FiO 2 40% та більше, можливо отримання хибно-негативного результату за рахунок тимчасового функціонального закриття ВАП – спазм судини внаслідок підвищення рівня кисню в крові (відсутність візуалізації потоку ВАП у стовбурі легеневої артерії в режимі кольорової імпульсно-хвильової допплерометрії), а також відсутності реверсу потоку в передній мозковій артерії та/або середній мозковій артерії. У зв’язку з вищевикладеним, в основу корисної моделі поставлено задачу підвищення точності ранньої діагностики гемодинамічно значущої відкритої артеріальної протоки у недоношених новонароджених у неонатальному періоді, що знаходяться на ШВЛ з FiO 2 40 % і більше. Задачу, яку поставлено в основу корисної моделі, вирішують тим, що у відомому способі діагностики гемодинамічно значущої відкритої артеріальної протоки у недоношених новонароджених, які знаходяться на штучній вентиляції легенів, що включає допплерехокардіологічне дослідження стану ГЗВАП та рентгенологічне дослідження легенів, згідно з корисною моделлю, при проведенні штучної вентиляції легенів з FiO 2 40 % і більше за рентгенологічним дослідженням легенів додатково розраховують кардіоторакальний індекс з врахуванням його діагностичного значення більше 60 %, а при допплерехокардіографічному дослідження додатково оцінюють збільшення лінійного розміру лівого шлуночка на 10 % і більше від первісного розміру з гіпертрофією стінки, порушення діастолічної функції лівого шлуночка за типом уповільненої релаксації, наявність діастолічного обкрадання або антеградного кровотіку в нирковій і/або мезентеріальних артеріях або реверсного кровотіку в черевній аорті при дослідженні динаміки ехокардіографічної картини щоденно. Технічний ефект корисної моделі, а саме підвищення точності ранньої діагностики ГЗВАП у недоношених новонароджених у неонатальному періоді, що знаходяться на ШВЛ з FiO 2 40 % і більше, обумовлений синергізмом діагностичних заходів. Спосіб виконують наступним чином: Недоношеним новонародженим, що знаходяться на ШВЛ з FiO 2 40 % і більше, для діагностування ГЗВАП виконують стартову діагностику з оцінкою основних критеріїв ГЗВАП за Протоколом ведення недоношених дітей. За рентгенологічним дослідженням легенів додатково розраховують кардіоторакальний індекс, при цьому враховують його діагностичне значення більше 60 %. При допплерехокардіографічному дослідження додатково оцінюють збільшення лінійного розміру лівого шлуночка на 10 % і більше від первісного розміру з гіпертрофією стінки, порушення діастолічної функції лівого шлуночка за типом уповільненої релаксації, наявність діастолічного обкрадання або антеградного кровотіку в нирковій і/або мезентеріальних артеріях або реверсного кровотіку в черевній аорті при дослідженні динаміки ехокардіографічної картини щоденно.

Keywords

спосіб діагностики, недоношені новонароджені, відкрита артеріальна протока, штучна вентиляція легенів

Citation

Пат. 97127 Україна, МПК А61В10/00. Спосіб діагностики гемодинамічно значущої відкритої артеріальної протоки у недоношених новонароджених, які знаходяться на штучній вентиляції легенів з FiO2 40 % і більше / Г. С. Сенаторова, А. Д. Бойченко, М. О. Гончар, І. Ю. Кондратова ; патентовласник Харківський державний медичний університет. – № u201412134 ; заявл. 10.11.2014 ; опубл. 25.02.2015, Бюл. 4. – 4 с.

Endorsement

Review

Supplemented By

Referenced By