Реконструктивне ортопедичне лікування повними знімними пластинковими протезами

Abstract

На сьогоднішній день збільшується тривалість життя населення, як наслідок, зростає кількість осіб із повною адентією. Ортопедичне лікування в разі повної відсутності зубів є значущим і важливим розділом ортопедичної стоматології. Середні показники поширеності повної відсутності зубів в Україні становлять 8,4-18,0%, а у віці старше 60 років - 25,2-46,7%. Лікування відсутності зубів із застосуванням дентальних імплантатів усе ще мало доступне для основної маси населення нашої країни, особливо для пенсіонерів, у зв'язку з його високою вартістю та інва- зивністю хірургічного етапу лікування. Знімне протезування поширене у зв'язку з його доступністю, значною економічністю процедури, а також через велику кількість протипоказань до методу дентальної імплантації. Варіант знімного протеза найбільш простий у виготовленні і дає змогу провести лікування в досить короткі терміни. Мета роботи. Пошук способів підвищення ефективності протезування пацієнтів при повній адентії за рахунок коректного визначення та фіксації центрального співвідношення в порожнині рота. Матеріали та методи. Ортопедичне лікування пацієнтів з повною відсутністю зубів проводилось на кафедрі ортопедичної стоматології Університетського стоматологічного центру ХНМУ. Лікування отримали 36 пацієнтів похилого віку (6075 років) з беззубими щелепами, серед яких 13 чоловіків (36,11%) та 23 жінки (63,89%). Пацієнтів поділили на три групи: перша група (n=14) - визначення центрального співвідношення щелеп за допомогою пристрою «Центрофікс»; друга група (n=13) - за допомогою жорстких ложок-базисів з віск-карборундовими валиками; третя група (n=9) - за допомогою лицевої дуги «KaVo ARCUSevo». Для оцінки жувальної ефективності використали жувальну пробу за Рубіновим І.С. (1957 р.).Результати. У дослідженні аналізували ефективність різних методів визначення центрального співвідношення беззубих щелеп у пацієнтів з повною відсутністю зубів. Перша група використовувала пристрій «Центрофікс». Для беззубої верхньої щелепи І типу за Schröder коефіцієнт жувальної ефективності становив 16,67%, що було вдвічі більше, ніж у другої групи, і статистично значуще (р<0,05). Для нижньої щелепи І типу за Keller коефіцієнт дорівнював 13,89% (р<0,05). Якість життя пацієнтів у цій групі покращилася на 21,42%. Друга група застосовувала жорсткі ложки-базиси з віск-карборундовими валиками. Жувальна ефективність досягла 72,83% для верхньої щелепи І типу за Schröder, що значно перевищувало показники першої та третьої груп (р<0,01). Якість життя в цій групі покращилася на 53,85%. Третя група використовувала лицеву дугу «KaVo ARCUSevo». Жувальна ефективність була найменшою серед усіх груп, а покращення якості життя склало 33,34%. Висновок. Дослідження показало, що вибір методу визначення центрального співвідношення беззубих щелеп впливає на результати лікування. У першій групі з пристроєм «Центрофікс» якість життя покращилася на 21,42% (p>0,05). Друга група, де використовували жорсткі ложки- базиси з віск-карборундовими валиками, показала значне покращення якості життя на 53,85% та жувальноїефективності (p<0,01). Третя група з лицевою дугою «KaVo ARCUSevo» мала покращення на 33,34% (p>0,05), але жувальна ефективність була нижчою (p<0,01). Отже, метод із жорсткими ложками-базисами з віск-карборундовими валиками виявився найефективнішим.