Ранні клінічні маркери легеневої гіпертензії у дітей з бронхолегеневою дисплазією

Abstract

бронхолегенева дисплазія (БЛД) займає ¼ частину в структурі етіології легеневої гіпертензії (ЛГ) у дітей. Кожна друга дитина з ЛГ на тлі БЛД помирає на першому році життя. Під час обстеження 112 дітей (226 спостережень) у віці 1-36 місяців з бронхолегеневою дисплазією в періоді ремісії захворіння виявлено, що інформативними ранніми клінічними маркерами легеневої гіпертензії вважають комбінацію наступних ознак: тахікардію (лямбда Уілкса 0,336; F-викл.- 967,141; р<0,001), ціаноз(лямбда Уілкса 0,329; F-викл.- 282,98; р<0,001), появу сінкопе (лямбда Уілкса 0,330; F-викл.- 19,53; р<0,001) та диспное (лямбда Уілкса 0,326; F-викл.- 350,94; р<0,001), наявність акценту ІІ тону над легеневою артерією (лямбда Уілкса 0,333; F-викл.- 712,78; р<0,001). Методом регресійного аналізу розроблений алгоритм який за сукупністю критеріїв визначає ймовірності формування легеневої гіпертензії у дитини з БЛД. Компоненти алгоритму діагностуються за принципом бальної оцінки кожного критерію та визначення загальної суми балів. При набраній сумі балів ≥ 5 визначається ймовірність формування ЛГ у дитини з БЛД і дитина направляється для проведення Д-ЕхоКГ. В умовах поліклініки та стаціонару рекомендовано використовувати алгоритм визначення ймовірності розвитку ЛГ, що підвищить чутливість та специфічність визначення ЛГ та попередить розвиток серцевої недостатності у дітей з бронхолегеневою дисплазією.