Діагностичне та прогностичне значення маркерів пошкодження аерогематичного бар’єру легень у дітей з гострою лейкемією

Abstract

Метою дослідження було удосконалення діагностики та прогнозування пошкодження легень у дітей з гострою лейкемією шляхом вивчення структурно-функціональних змін компонентів аерогематичного бар’єру. У дослідженні визначено клінічні варіанти легеневих ускладнень у дітей з гострою лейкемією. Підтверджено діагностичне та прогностичне значення показників спірографії. Доповнено наукові дані щодо стану аерогематичного бар’єру легень у дітей з гострою лейкемією на різних етапах програмного лікування та у довготривалій ремісії, що підтверджується достовірним підвищенням рівнів показників загальних фосфоліпідів, IL-6 та TGF-β у конденсаті повітря, що видихається, а також сироваткового VEGF-A. Визначено додаткові діагностично-прогностичні показники формування легеневих ускладнень у дітей з гострою лейкемією під час протоколів лікування, а саме рівні у конденсаті повітря, що видихається на початку хіміотерапії загальних фосфоліпідів >132,15 ммоль/л, IL-6 >47,64 пг/мл Рівні IL-6 у конденсаті повітря, що видихається >52,08 пг/мл мали прогностичне значення для прогнозування пневмонії у дітей з гострою лейкемією під час протоколів лікування. Діагностично-прогностичне значення для формування віддалених легеневих ускладнень мали рівні загальних фосфоліпідів у конденсаті повітря, що видихається >131,16 ммоль/л, рівні IL-6 у конденсаті повітря, що видихається >25,19 пг/мл, рівні TGF-β у конденсаті повітря, що видихається >22,14, рівні сировоткового VEGF-А >196,28 пг/мл після завершення хіміотерапії. Рівні фосфоліпідів у конденсаті повітря, що видихається >138,12 ммоль/л, рівні сироваткового VEGF-А >198,66 пг/мл після завершення програмного лікування мали прогностичне значення для формування фіброзу легень у довготривалій ремісії.