Панкреатобіліарна манометрія у профілактиці постманіпуляційного панкреатиту після ЕРХПГ

Abstract

Мета роботи. Зниження частоти виникнення гострого постманіпуляційного панкреатиту за рахунок використання панкреатобіліарного манометрії. Матеріали та методи. Запропонований пристрій реєструє тиск в загальній панкреатичній протоці при виконанні ЕРХПГ, який в режимі реального часу, за допомогою графічної кривої, відображає тиск в панкреатичній протоці. Так, при різкому «піковому» підйомі кривої, ситуацію розцінювали, як підвищення тиску в панкреатичній протоці, що було показанням до введення контрасту з меншою об'ємною швидкістю і проведення противопанкреатичної терапії. Ця методика була використана у 128 пацієнтів з 2013 по 2018 рр. Результати та обговорення. У хворих першої групи гострий постманіпуляційний панкреатит розвинувся у 21,8%, тоді як у пацієнтів другої групи, у яких профілактичні заходи гострого постманіпуляційного панкреатиту проводилися відразу після виявлення його ознак - у 6,3%. Клінічні симптоми гострого панкреатиту та амілолітична активність крові в групі, де застосовували методики манометричного контролю, спостерігалися рідше, ніж у групі порівняння. Висновок. При використанні розроблених методик манометричного контролю під час лікувально-діагностичних маніпуляцій на фатеровому сосочку, достовірно знижує ризик виникнення гострого постманіпуляціонного панкреатиту.