Діагностична та прогностична значимість вмісту остеопантину та вітаміну D у хворих на хронічний гепатит С

Abstract

Вірусний гепатит за визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) має статус загрози світовій охороні здоров’я через її значні медико-соціальні наслідки, які проявляються загрозливими рівнями поширення й інвалідизації та смертності населення. Негативні медико-соціальні наслідки ХГС пов’язують із розвитком фіброзу печінки (ФП) і прогресування його до цирозу печінки (ЦП). Відповідно вивчення патогенетичних механізмів дії ОП і вітаміну D на процеси реплікації вірусу гепатиту С, формування вірусного навантаження та стимуляцію процесів фіброзування, поряд зі створенням математичних моделей прогнозування перебігу та визначення діагностичних і терапевтичних можливостей хронічного гепатиту С постає вагомим питанням сучасної інфектології та є актуальним напрямком проведення досліджень. З метою підвищення ефективності діагностики фіброзу печінки у хворих на хронічний гепатит С та прогнозування несприятливого наслідку хвороби на підставі визначення остеопонтину та вітаміну D було проведено комплексне обстеження 78 осіб, віком 18–60 років: 47 хворих (основна група) на ХГС із ФП, які знаходилися на лікуванні в комунальному некомерційному підприємстві (КНП) «Обласна клінічна інфекційна лікарня» Харківської обласної ради (ХОР) та 31 обстежений контрольної групи (практично здорові особи, рандомізовані за віком і статтю) у період з 2019 по 2023 рр. Пацієнти були залучені в дослідження виключно за власним бажанням та після підписання інформованої згоди.