Фрактальний аналіз як метод кількісного дослідження лінійних контурів та поверхонь у морфології на прикладі морфометричного дослідження мозочка людини

Abstract

Багато біологічних структур мають складну просторову конфігурацію, а їх поверхня може бути не гладенькою, а складчастою, зигзагоподібною, мати випини чи протрузії. У деяких випадках особливо важливим є оцінювання складності конфігурації («складчастості», «хвилястості») поверхні певної структури. Однак більшість методів кількісного аналізу зображень, що використовуються у морфології, виявляються неспроможними кількісно оцінити особливості конфігурації іррегулярних поверхонь. Перспективним та обіцяючим методом математичного аналізу зображень є фрактальний аналіз (ФА). Основною величиною є фрактальна розмірність (ФР) – міра заповнення простору та складності просторової конфігурації певної структури. Існує велика кількість методів ФА. У даній роботі було обрано авторський метод згладжування контуру, а у якості об’єкта дослідження було обрано мозочок людини через складність просторової конфігурації його піальної поверхні та організації мозочка в цілому.