Академічна доброчесність та творча наполегливість заслуженого професора М. С. Бокаріуса – насущний приклад для сьогодення

Abstract

У статті наведено результати ретроспективного аналізу наукової праці Заслуженого професора М. С. Бокаріуса «Судебная медицина для медиков и юристов»(1930) з позиції академічної доброчесності автора. Встановлено наявність понад 1200 посилань на інші першоджерела інформації під час викладення власного матеріалу. Завдяки алфавітному покажчику наприкінці книги,у читача є можливість відшукати відповідну сторінку тексту й,таким чином, бачити загальну кількість посилань на кожного автора, кількістю від 1–2 до 38.У своїй книзі М. С. Бокаріус робить посилання на тексти, рисунки, таблиці, схеми, фотозображення, а також на висловлювання інших фахівців, що нині не завжди відбувається. Такий підхід, на нашу думку, є насущним прикладом для вчених сьогодення, які іноді ігнорують принципи академічної доброчесності й порушують чинне законодавство щодо захисту авторських прав. Разом з тим зображено творчу наполегливість М. С. Бокаріуса щодо видання у 20х роках ХХ століття нових наукових праць із судової медицини й криміналістики, зокрема, заснування у 1926 році міжнародного науково-практичного журналу «Архив криминологии и судебной медицины»,який містив оригінальні статті, судовомедичну казуїстику, реферати, бібліографію, критику, рецензії, огляд журналів і періодичних видань, і перекладався англійською, іспанською, німецькою та італійською мовами. Наведено висловлювання М. С. Бокаріуса щодо стану і перспектив розвитку судової медицини та криміналістики на той час, а також перспективи на майбутнє нового журналу. Висвітлено спогади делегатів Першого Всеукраїнського судово-медичного з’їзду (1925 р.). та цитати відомих судових медиків ікриміналістів щодо наукових досягнень професора М. С. Бокаріуса, зокрема, заснування вченим журналу «Архив криминологии и судебной медицины» – надзвичайної події для того часу.