Судово-медична оцінка тілесних ушкоджень шийного відділу хребта та паравер-тебральних тканин: діагностика стато-локомоторних порушень

Abstract

Серед 57 осіб з різною тяжкістю неускладнених тілесних ушкоджень шийного відділу хребта та відповідної паравертебральної ділянки досліджено основні біомеханічні показників функції підтримання вертикальної пози. Виявлені зміни у забезпеченні процесу стояння: при тяжкому ступені тілесних ушкоджень збільшена амплітуда координації, знижено навантаження при одноупорному стоянні та значно знижена здатність до забезпечення усіх типів забезпечення вертикального положення.