Оцінка ефективності фітоімунокорекції при рекурентних респіраторних інфекціях та у разі іх поєднаного перебігу з недиференційованою дисплазією сполучної тканини

Abstract

Summary. Clinical and pathogenetic efficacy of phytoimmunocorrection in children with recurrent respiratory infections using the Imupret drug at an age dose of 4 weeks is manifested by a significant (p <0.05) increase in the proportion of children with immunoregulatory compensation reactions from (18.0 ± 4.1) % to (31.5 ± 4.9)% and immunoregulatory imbalance reactions - from (40.4 ± 5.2)% to (52.8 ± 5.3)% due to a decrease in the specific gravity of children with immunoregulatory decompensation reactions; it is accompanied by significant (p <0.05) changes and is characterized by the corresponding formula of misery in children with recurrent respiratory infections occurring against the background of undifferentiated connective tissue dysplasia, as well as their own immunomodulatory effect: an increase in the stimulation index in blast transformation reactions (by 32.0%), sIgA secretion level (by 29.7%), an HCT stimulation index (by 28.6%) and a decrease (by 26.7%) in spontaneous lymphocyte proliferation, as well as moderate «normalization» of the cellular composition, improvement of the functional ability of lymphocytes with the formation of appropriate reactions at the level of T- (increase in Tact by 7.1%), B- (decrease in 5.9%) units and an increase in phagocytic number by 2.1%.Резюме. Клініко-патогенетична ефективність фітоімунокорекції дітей з рекурентними респіраторними інфекціями з використанням препарату «Імупрет» у віковій дозі тривалістю 4 тижні проявляється достовірним (р<0,05) збільшенням частки осіб з реакціями імунорегуляторної компенсації з (18,0±4,1)% до (31,5±4,9)% та з реакціями імунорегуляторного дисбалансу – з (40,4±5,2)% до (52,8±5,3)% при одночасному зменшенні частки осіб з реакціями імунорегуляторної декомпенсації супроводжується достовірними (р<0,05) змінами та відповідною формулою мішені впливу та характеризується власним модулюючим ефектом, який у найбільшій мірі проявляється за рахунок збільшення ІС РБТЛ (на 32,0%), рівня секреці sIgA (на 29,7%), ІС НСТ (на 28,6%) та зменшенням (на 26,7%) СПЛ, а також помірною «нормалізацією» клітинного складу покращенням функціональної здатності лімфоцитів та формуванням відповідних реакцій на рівні Т- (збільшення Тактна 7,1%), В- (зменшення на 5,9%) і фагоцитарного ланцюга (збільшення ФЧ на 2,1%).