Динаміка показників ремодулювання, резорбції кісткової тканини та ліпідного профілю крові у хворих на ішемічну хворобу серця залежно від індексу маси тіла

Abstract

Серцево-судинні захворювання посідають одне з перших місць серед інвалідизації та смертності населення у багатьох країнах світу. Перебіг кардіальної патології нерідко супроводжує ожиріння, яке по праву називають епідемією 21 сторіччя. Не менш важливою проблемою сучасної медицини є розвиток остеопорозу (ОП) у осіб середнього та похилого віку. Коморбідний перебіг ішемічної хвороби серця (ІХС) та ОП раніше не розглядався у фокусі можливих єдиних патофізіологічних процесів цих нозологічних одиниць, але сучасні дослідження довели єдність розвитку цих захворювань [1,2]. Для пояснення зв'язку між ОП і серцево-судинними захворюваннями було запропоновано кілька гіпотез, що включають: 1) загальні фактори ризику, 2) загальні патофізіологічні механізми, 3) загальні генетичні чинники або 4) причинно-наслідкові зв'язки [3]. Кілька наукових робіт останніх років показали можливу кореляцію між серцево-судинними захворюваннями та ОП. Наприклад, було припущено, що пацієнти, які страждають на ОП, мають більший ризик серцево-судинних захворювань, ніж ті, які мають нормальну кісткову масу. Проте гетерогенні підходи та різні популяції, які вивчались до цього часу, обмежили інформативність отриманих результатів. Дослідження, проведені на моделях тварин, показують, що кальцифікація судин є дуже складним механізмом, який включає аналогічні шляхи, що характерні для нормальної кальцифікації кісток. У цьому складному сценарії беруть участь фактори, такі як оксидантний стрес, запалення, метаболізм ліпідів. Доведено негативний вплив ожиріння на розвиток атеросклеротичного ураження судин. Разом з тим, у деяких роботах відзначається 92 захисний ефект надлишкової маси щодо розвитку остепенічний станів у хворих на ожиріння та надлишкову масу[4]. Це ствердження заперечується іншими роботами, в яких припускається, що не сам факт ожиріння грає захисну роль, а тип ожиріння та кількість і тип жирової тканини хворого [4]. З огляду на обмежений обсяг наявних даних, необхідні подальші дослідження, щоб з'ясувати основні взаємозв’язки між остеопорозом, ожирінням та серцево-судинними захворюваннями, які можуть бути важливими в майбутньому для розробки профілактичних і терапевтичних заходів.