Ранні клінічні маркери тяжкості перебігу гострого некротичного панкреатиту

Abstract

Резюме. Гострий некротичний панкреатит (ГНП) і дотепер залишається складним захворюванням в плані діагностики та лікування. При деструктивних формах та ураженні заочеревинної клітковини летальність може сягати 70 %. Мета дослідження: визначення ранніх клінічних маркерів тяжкості перебігу ГНП. Матеріали та методи дослідження. Проаналізовано результа¬ти хірургічного лікування 120 хворих на ГНП. Субопераційно у 80 хворих діагностовано парапанкреатит (2 група). 40 хворих без ураження заочеревинної клітковини (1 група). У вказаних хворих в динаміці оцінено реакцію периферичної крові, осно¬вні біохімічні показники, електроліти крові, стан за інтеграль¬ними шкалами. Результати дослідження та їх обговорення. При госпіталізації рівні еритроцитів та гемоглобіну у хворих обох груп були в межах норми. У всіх хворих відмічено лейкоцитоз. Всі досліджувані мали підвищені показники ЛІІ. В динаміці лейкоцитоз суттєво знизився в другій групі. Зміни клінічного аналізу крові, аналізу сечі, АЛТ, АСТ, білірубіну, сечовини, креатиніну не були значущими. Висновки. Післяопераційна летальність склала 27,2 %. У 67 % хворих був встановлений парапанкреатит. Достовірними ранні¬ми клінічними маркерами, що відображають тяжкість перебігу ГНП є рівень лейкоцитів, лейкоцитарний індекс інтоксикації, індекс резистентності організму, реактивна відповідь нейтрофілів, С-реактивний білок та рівень кальцію. Шкали ASSES, SAPS II та Ranson об’єктивно відображають стан хворого в динаміці лікування. Ключові слова: гострий некротичний панкреатит, тяжкість стану, клінічні маркери.