Наукові праці. Кафедра загальної хірургії
Permanent URI for this collectionhttps://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/682
Browse
Recent Submissions
Item Міждисциплінарна інтеграція як фактор підвищення якості навчання(2022-11) Сирова, Ганна Олегівна; Петюніна, Валентина Миколаївна; Петюнін, Олексій Геннадійович; Козуб, Світлана Миколаївна; Чаленко, Наталія МиколаївнаItem Хірургічне лікування ускладнень портальної гіпертензії у хворих на цироз печінки(2022-03) Петюнін, Олексій Геннадійович; Сипливий, Василь ОлексійовичItem Прогностичні критерії гострої-на хронічній печінкової недостатності в хірургічній практиці лікування цирозу печінки(2022-02) Петюнін, Олексій Геннадійович; Сипливий, Василь ОлексійовичItem Morphological and ultrasonic criteria for evaluation of liver function in the cirrhotic patients(2022-02) Petiunin, Oleksii; Sypliviy, VasilItem Surgical treatment of complications of portal hypertension in patients with liver cirrhosis(2022-11) Petiunin, Oleksii; Sypliviy, VasilItem Risk factors and prognosis of acute-on-chronic liver failure during surgical treatment of patients with liver cirrhosis(2021-06-08) Petiunin, O.; Syplyviy, V.; Korolevska, A.; Robak, V.; Kurbatov, V.Background: Acute-on-chronic liver failure (ACLF) is the most dangerous postoperative complication in liver cirrhotic patients, which is a most common cause of their death in early postoperative period. The purpose of our research was to improve the results of surgical treatment, based on the determination of risk factors and prognosis of ACLF at choice of surgical treatment method.Item Abdominal compartment syndrome in patients with large ventral hernia strangulation(ХНМУ, 2020-05) Kurbatov, V.; Yevtushenko, O.; Nekrasova, Yu.; Nekrasova, L.; Vynohradov, B.Item Перфоративна гастродуоденальна виразка. Вибір методики операції(2020) Сипливий, Василь Олексійович; Доценко, Володимир Васильович; Петренко, Григорій Дмитрович; Гузь, Анатолій Гаврилович; Грінченко, Сергій ВолодимировичМета роботи: проаналізувати результати хірургічного лікування і якость життя хворих, оперованих із приводу перфоративної гастродуоденальнї виразки. Матеріали і методи. Робота базується на аналізі результатів хірургічного лікування 261 хворого з перфоративною гастродуоденальною виразкою. Переважали хворі працездатного віку: у віці до 60 років було 235 (90 %) осіб. Середній вік хворих складав 38,7 року. Залежно від виду операції усі хворі були розподілені на дві групи. Першу групу склали 159 хворих, яким виконана операція висічення виразки з пілоропластикою без ваготомії, другу – 102 хворі, яким виконана операція висічення виразки з ваготомією. Для обстеження хворих були використані такі методи: клінічний аналіз крові, клінічний аналіз сечі, біохімічне дослідження, групи крові, резус-фактора, електрокардіографія, рентгенологічне дослідження органів черевної порожнини та грудної клітки. Були визначені такі гематологічні індекси: лейкоцитарний індекс інтоксикації (ЛІІ), ядерний індекс зсуву (ЯІЗ), а також відношення нейтрофілів до лімфоцитів (Н/Л).Item Релапаротомія в лікуванні інтраабдомінальних ускладнень хірургічних операцій на органах черевної порожнини(2020) Сипливий, Василь Олексійович; Криворучко, І.А.; Євтушенко, О.В.; Менкус, Б.В.; Євтушенко, Д.В.Резюме. Релапаротомія в лікуванні післяопераційних усклад-нень хірургічних операцій на органах черевної порожнини за-лишається складною проблемою сучасної хірургії. Мета: вивчити причини виконання релапаротомій після хі-рургічних операцій на органах черевної порожнини залежно від характеру першого оперативного втручання. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз виконання 74 релапаротомій після хірургічного лікування па-тології органів черевної порожнини. Перше оперативне втру¬чання проведено з приводу гострого холециститу (11 хворих), холедохолітіазу (4), гострого деструктивного апендициту (8) , перфоративної виразки шлунку чи дванадцятипалої кишки (8), защемленої грижі (5), злукової кишкової непрохідності (9),пер- форація тонкої або товстої кишок (7), непрохідності товстої кишки пухлинного ґенезу (19). Показами до виконання релапа¬ротомій були перитоніт, рання злукова кишкова непрохідність, внутрішньочеревна кровотеча. Висновки. Ускладнення, пов’язані з інтраабдомінальною ін-фекцією — перитоніт, що продовжується, перитоніт внаслідок неспроможності швів анастомозів є найбільш частою причи¬ною релапаротомій після операцій на органах черевної порож¬нини, що потребує удосконалення як технології операцій, так і антибактеріальної терапії. Релапаротомія є життєвозберігаю- чою операцією при розвитку інтраабдомінальних ускладнень, але пов’язана з великим ризиком летальності.Item Ранні клінічні маркери тяжкості перебігу гострого некротичного панкреатиту(2020) Сипливий, Василь Олексійович; Грінченко, Сергій Володимирович; Робак, Всеволод Ігорович; Курбатов, Вадим Олексійович; Євтушенко, Дмитро Васильович; Драна, Л.О.Резюме. Гострий некротичний панкреатит (ГНП) і дотепер залишається складним захворюванням в плані діагностики та лікування. При деструктивних формах та ураженні заочеревинної клітковини летальність може сягати 70 %. Мета дослідження: визначення ранніх клінічних маркерів тяжкості перебігу ГНП. Матеріали та методи дослідження. Проаналізовано результа¬ти хірургічного лікування 120 хворих на ГНП. Субопераційно у 80 хворих діагностовано парапанкреатит (2 група). 40 хворих без ураження заочеревинної клітковини (1 група). У вказаних хворих в динаміці оцінено реакцію периферичної крові, осно¬вні біохімічні показники, електроліти крові, стан за інтеграль¬ними шкалами. Результати дослідження та їх обговорення. При госпіталізації рівні еритроцитів та гемоглобіну у хворих обох груп були в межах норми. У всіх хворих відмічено лейкоцитоз. Всі досліджувані мали підвищені показники ЛІІ. В динаміці лейкоцитоз суттєво знизився в другій групі. Зміни клінічного аналізу крові, аналізу сечі, АЛТ, АСТ, білірубіну, сечовини, креатиніну не були значущими. Висновки. Післяопераційна летальність склала 27,2 %. У 67 % хворих був встановлений парапанкреатит. Достовірними ранні¬ми клінічними маркерами, що відображають тяжкість перебігу ГНП є рівень лейкоцитів, лейкоцитарний індекс інтоксикації, індекс резистентності організму, реактивна відповідь нейтрофілів, С-реактивний білок та рівень кальцію. Шкали ASSES, SAPS II та Ranson об’єктивно відображають стан хворого в динаміці лікування. Ключові слова: гострий некротичний панкреатит, тяжкість стану, клінічні маркери.Item Хірургічне лікування ускладнень холелітіазу(2018-09) Сипливий, В.О.; Євтушенко, Д.В.; Євтушенко, А.В.; Доценко, В.В.Гострий холангіт розвивається у 33,7 % хворих, з них першого ступеня – у 53,3 %, другого – у 41,9 %, третього (тяжкого) ступеня – у 4,8 % з субкомпенсацією або декомпенсацією функції щонайменше однієї системи організму у 46,7 % хворих. Аналіз інтраопераційних змін свідчить про те, що з переходом від першого типу синдрому Міріззі до п’ятого збільшується ступінь морфологічних змін, що характеризуються облітерацією трикутника Кало, з порушенням анатомії та цілісності структур даної зони з розвитком холецистобіліарної або холецистодигесивної нориць.Item Mirizzi syndrome: surgical treatment options(2018) Syplyviy, V.; Ievtushenko, D.; Ievtushenko, A.Item Acute cholangitis in patients with obstructive jaundice(2018) Syplyviy, V.; Ievtushenko, D.; Ievtushenko, A.; Guz, AnatoliyItem Энтеральная недостаточность при перитоните. Шкала оценки энтеральной недостаточности II(2019) Сипливий, В.О.; Гринченко, С.В.; Горголь, Н.И.; Евтушенко, Д.; Евтушенко, А.В.; Колотилов, А.В.Резюме. В эксперименте установлено,что патогенез энтеральной недостаточности при перитоните обусловлен нарушениями микроциркуляции кишечной стенки, которая, в свою очередь, приводит к нарушению транспортной и барьерной функций кишечника.Усовершенствована шкала энтеральной недостаточности. При оценке по данной шкале установлено, что стадия компенсации определялась у 10 (62,50 %) больных, стадия субкомпенсации — у 4 (25,00 %) и стадия декомпенсации — у 2 (12,50 %) больных. Усовершенствованная шкала оценки энтеральной недостаточности позволяет определить степень энтеральной недостаточности, объективизировать тяжесть состояния больного с перитонитом,определить тактику лечения конкретного больного в послеоперационном периоде.Item Клінічні предиктори гострої-на-хронічній печінкової недостатності в хірургічній практиці у хворих на цироз(2019) Сипливий, В.О.; Петюнін, О.Г.; Мороз, К.Л.Резюме. Мета дослідження. Визначити доопераційні клінічні предиктори гострої-на-хронічній печінкової недостатності (ГХПН) при хірургічному лікуванні хворих на цироз печінки (ЦП). Проведено комплексну мультифакторну оцінку функції печінки у 137 хворих на ЦП, що перенесли оперативне лікування. У 84 (61,31%) хворих виконано дистальний спленоренальний анастомоз (ДСРА) за Warren, у 32 (23,36%) хворого виконано екстраперитонізацію правої частки печінки з інтраопераційним або посегментарним лазерним опромінюванням її поверхні, у 21 (15,33%) хворих виконано перев’язку лівих шлункових артерії та вени разом із селезінковою артерією. Вік хворих – від 9 до 66 років. Перед операцією виконували клінічні, біохімічні, інструментальні та морфологічні дослідження, використовували математичний аналіз. Встановлено, що ГХПН ускладнює ранній післяопераційний період у 33,57% хворих на ЦП, зумовлюючи летальність на рівні 56,52%. У хворих на ЦП біохімічними показниками розвитку післяопераційної ГХПН є підвищення загального білірубіну, сечовини та креатиніну сироватки крові, збільшення співвідношення АсАТ до АлАТ. Діагностичні критерії Child-TurcottePugh дають змогу оцінювати функціональний стан печінки та можуть використовуватися в клінічній практиці при виборі лікувальної тактики, але є недостатньо чутливими для прогнозування ГХПН. Імовірність розвитку ГХПН у післяопераційному періоді найвища у хворих на ЦП з наявним асцитом та, особливо, при сполученні асциту з кровотечею з варикозних вен стравоходу та шлунку. Визначення морфологічної картини цирозу за результатами морфометричних досліджень біоптатів печінки найбільш точно дає підставу передбачити розвиток ГХПН після операції. Наявність у хворого на ЦП комплексу ультразвукових ознак, як ось: діаметр воротної вени більший за 1,4 см, ЛШК у воротній вені менша за 12 см/с та ІПЗ більший за 0,13 см х с вказує на високу вірогідність розвитку ГХПН в ранньому післяопераційному періоді.Item Шкала оценки тяжести сепсиса II(2019) Сипливий, В.О.; Гринченко, С.В.; Евтушенко, Д.В.; Евтушенко, А.В.Актуальность. В настоящее время сепсис является одной из основных причин высокой летальности у хирургических больных. Цель исследования. Усовершенствование шкалы оценки состояния больных с острым сепсисом на основании использования доступных в практической медицине клинических и лабораторных показателей. Материалы и методы. В исследование включено 140 больных с диагнозом хирургический сепсис с локализацией гнойных очагов в коже и жировой клетчатке, брюшной полости, мочеполовой системе, легких. Результаты. Усовершенствованная шкала оценки тяжести больных острым сепсисом включает характеристику клинических проявлений, (оценка уровня сознания, показателей систолического артериального давления, частоты сердечных сокращений, частоты дыхательных движений, суточного диуреза, температуру тела), оценку реакции системы крови, показателей острых физиологических нарушений функции печени, почек. В оценочную шкалу включено локализацию гнойного очага, вид возбудителя, возраст больного, наличие сопутствующей хронической патологии. Выводы. Использование для оценки тяжести состояния больного с острым сепсисом усовершенствованной шкалы, основанной на определении доступных клинических и биохимических параметров, позволяет с достаточно высокой степенью точности оценить степень тяжести, риск неблагоприятного исхода для больного с сепсисом.Item Оптимізація лікувальної тактики при гострому панкреатиті(2019) Євтушенко, Д,В.; Робак, В.І.; Петюнін, О.Г.; Драна, Л.О.Мета роботи — провести аналіз ефективності етилметилгідроксипіридину сукцинату («Лодиксем») та комбінації етилметилгідроксипіридину сукцинату і пентоксифіліну в розчині Рингера лактату («Лодиксем» + «Латрен») у терапії хворих із гострим панкреатитом.Item Морфологічні та мікробіологічні особливості загоєння покривних тканин після місцевого променевого пошкодження(2017) Красносельський, Н.В.; Симонова-Пушкарь, Л.І.; Криворучко, І.А.; Гоні, С.А.Т.; Андреєщев, С.А.Item Спосіб стимуляції неоангіогенезу при критичній ішемії нижніх кінцівок за допомогою збагаченої тромбоцитами аутоплазми(2017) Криворучко, Ігор Андрійович; Прасол, В.О.; Зюзько, С.Н.; Гоні, С.-К. Т.; Антонова, М.С.; Сикал, М.О.; Сивожелізов, А.В.; Тонкоглас, О.А.; Свірепо, П.В.; Кірієнко, Д.О.Item Діагностика захворювань товстої кишки: оптимальний алгоритм підготовки(2017) Сипливий, В.О.; Робак, В.І.; Євтушенко, Д.В.; Драна, Л.О.