Характеристика нелетальних травм під’язиково-гортанного комплексу за матеріалами Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи

Abstract

Нелетальна закрита тупа травма під’язиково-гортанного комплексу, є приводом призначення судово-медичної експертизи. Метою роботи був аналіз тілесних ушкоджень та їх ступеня тяжкості у постраждалих з закритою тупою травмою під’язиково-гортанного комплексу для встановлення можливості підвищення ефективності судово-медичної діагностики. Матеріалом для роботи стали 78 висновків (актів) судово-медичної експертизи, 38 постраждалих, що проведена на базі відділу потерпілих обвинувачених та інших осіб, відділу комісійних судово-медичних експертиз Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи, протягом останніх 5 років. Проведено аналіз наявних спостережень постраждалих з травмою під’язиково-гортанного комплексу. За матеріалами спостережень постраждалих визначена тяжкість травм під’язиково-гортанного комплексу у судово-медичному відношенні. Тяжкі тілесні ушкодження були встановлені в 3 (3,9%) експертизах, коли був наявний небезпечний для життя стан для постраждалого, а саме механічна асфіксія, або гостра дихальна недостатність. Тілесні ушкодження середньої тяжкості встановлені в 22 (28,2%) експертизах у постраждалих переважно з переломами хрящів гортані. Легкі тілесні ушкодження встановлені в 44 (56,4%) експертизах, коли був наявний гострий посттравматичний ларингіт та помірні морфологічні зміни тканин гортані; і в 9 (11,5%) експертизах ступінь тяжкості тілесних ушкоджень з різних причин взагалі не встановлювався. Встановлено, що судово-медична діагностика травм під’язиково-гортанного комплексу часто ґрунтується на суб'єктивних даних. Не завжди проводиться ларингостробоскопія. Не завжди враховуються динаміка зміни, ступінь порушення функції гортані, період перебігу та кінцевий результат травм гортані у кожному конкретному випадку.